Сьогодні у соцмережах з”явилося декілька повідомлень (див. нижче – Ред.) про ще одну важку втрату у російсько – українській війні – смертю хоробрих загинув уродженець смт Розділ Тарас Гурський.
Редакція газети “Вісник Розділля” висловлює щирі співчуття рідним, близьким та землякам полеглого захисника Держави з приводу непоправної втрати. Слава і честь і вічна пам”ять Герою!
Колектив Львівського радіо висловлює щирі співчуття нашій головній редакторці п. Іра Гурська, а також її дітям – доньці Вірі та сину Степану, у зв’язку із непоправною втратою – загибеллю чоловіка та батька, Тараса Теодоровича Гурського Гурський Тарас. Він загинув 5 вересня 2023 року на Донеччині, боронячи рідну землю від лютого ворога. Тарасу Теодоровичу назавжди залишиться 56.
В мирний час Тарас Теодорович працював лісничим у Брюховицькому лісництві. На захист України став ще у 2015 році, воював у складі 1-шої Окремої танкової бригади. Згодом демобілізувався і повернувся до мирного життя. Але у перший ж день повномасштабного російського вторгнення повернувся у стрій, бив ворога вже у складі 59-тої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Наслідуючи приклад батька, до лав ЗСУ добровільно приєднався і його син Степан.
За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові солдат Тарас Теодорович Гурський був відзначений державними нагородами України, зокрема Орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Про прощання із захисником України, а також про чин похорону буде повідомлено додатково.
Усі, хто має змогу допомогти родині Героя, скористайтеся, будь ласка, карткою
5168 7456 1488 6825 Ірина Гурська
Слава Героям, які віддали життя за волю України!
* * *
Тарас спитав якось до війни, чи я буду за ним плакати. Тоді злилась, а зараз знаю відповідь.
Плачу, коли згадую, що житиму далі без Тараса.
І не плачу, коли думаю про Нього.
Тоді знов чую все миле сказане, плановане, мріяне. Серце посміхається, а руки тягнуться до якоїсь його справи.
В ньому стільки енергії, знань і талантів! в ньому стільки справжеього життя, що минулий час зайвий і чужий.
Ти наказував не журитись і обіцяв обов’язково повернутись.
Ти повертаєшся на щиті.
Пробач, рідний, за все несказане.
Чуєш, ми маємо перемогти!
Іра ГУРСЬКА
