27 грудня 2022 року.
Під час виконання бойового завдання на території Росії загинули четверо українських воїнів: Юрій Горовець, Максим Михайлов, Тарас Карпюк та Богдан Лягов.
Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на “Новинарня“.
Про “ліквідовану на кордоні з Брянською областю українську диверсійну групу” в понеділок, 26 грудня, повідомили російські пропагандисти.
Юрій Горовець народився 14 червня 1988 року.
“Пішов воювати за Україну одразу після початку російської агресії у 2014 році. Пройшов Іловайськ, боронив Маріуполь. Успішний диверсант. Це був його далеко не перший розвідувальний вихід. Як стверджують росіяни, він був керівником диверсійної групи”, – зазначає видання.
У лютому 2021 року активісти пікетували офіс телеканалу “НАШ”, звинувачуючи його та його власника в роботі на РФ і вимагаючи закрити канал.Слідство стверджувало, що під час тих подій Горовець намагався відібрати мікрофон у репортера каналу “Наш” Олексія Пальчунова й нібито кілька разів ударив його по обличчю. У разі визнання винним йому загрожувало 5 років за ґратами.
Речник Генштабу Андрій Ковальов розповів: “В українському націоналістичному русі – це був легендарний чоловік. Націоналіст, принциповий практикуючий православний християнин, богослов. Щоб зрозуміти рівень його віри в Бога – одна лиш ілюстрація. В середовищі практикуючих християн і патріотів, він заслужив псевдонім – “Святоша. Це свідчить про багато що”.
Максим Михайлов народився 24 серпня 1990 року.
“Максим Непийпиво був справжнім другом. Дуже колоритний, завжди у шароварах, вишиванці і з козацькою люлькою. Про те, скільки ти вбив, ворогів складатимуть легенди, як і про те скільки дівочих сердець ти розбив. Максим їздив на Кубань ще до Майдану, організовувати протести у РФ”, – згадує лідер ГО “Національний спротив” Олексій Свинаренко.
Тарас Карпюк народився 30 серпня 1990 року.
Він одним з перших пішов на війну у 2014 році. Під Іловайськом у близькому контакті з ворогом його поранило. Тарас довго лікувався. Після початку повномасштабної війни пішов на фронт.
Богдан Лягов народився 11 лютого 2003 року.
Згадує Богдана побратим, який служив в іншій військовій частині: “З початку війни дев’ятнадцятирічний хлопець почав воювати. Відразу зголосився в диверсійну групу. Можете уявити кількість удалих операцій з лютого… Спілкувалися з ним час від часу. Хлопець надзвичайно сміливий. Завжди викликався добровольцем. І хоча через юний вік нарікав, що часто не беруть на самі складні задачі, але Аполлон був щасливий. Його вважали геніально здібним, бо показував одні з найкращих результатів з фізичної і тактичної підготовки. Всі побратими вважали, що війна – це його поклик”.
Джерело: https://censor.net/ua/n3389555
