Ці пронизані болем і стражданням рядки, що краять душу і серце кожного, написала про полеглого за Україну батька-героя його улюбленав данечка Тетяна у повідомленні на своїй Facebook – сторінці “Танічка Грицик”:
Сьогодні усі дізнались що загинув Герой України- Грицик Іван.
Але я дізналась що загинула частинка моєї душі , найрідніша людина , мій улюблений татусик.
Я пишаюсь бути твоєю донькою татку, донькою ГЕРОЯ. Але не так я хотіла з тобою зустрітись ти ніколи не любив коли я одягала чорний одяг . Але тепер я зустріну тебе у чорному і з болем у серці.
Майже два роки я чекала , сподівалась , шукала його у списках полонених але смерть вирішила забрати його собі, точніше не смерть а російські кати .
Тато був для мене всім , він був найкращим порадником , людиною яка допоможе, яка вислухає і підтримає.
Найбільше на світі я завдячую своєму татові та бабусі адже виховували мене вони , але люди з автоматами та триколорами вирішили що вони мають право забирати у дітей найважливіше….батьків.
Тато – мій приклад мужності незламності та сили волі скільки б болю у нього не було на душі та в очах він завжди міцно стояв на ногах. Він показав мені що таке справжня батьківська любов , коли було страшно тато заспокоював , коли хотілось плакати смішив. Тато завжди казав « ти в мене найсильніша , найрозумніша і найгарніша».
Тато виховав мене сильною особистістю яку не так просто зламати він навчив мене багатьом речам, але нажаль не навчив як жити без нього.
Я знаю що він завжди поруч зі мною, у моєму серці , тепер він став моїм ангелом охоронцем який буде йти зі мною далі і допомагати підніматись коли буде важко йти. І ми ще обов’язково з ним зустрінемось, але на жаль вже не у цьому світі.
Мʼяких хмаринок тобі татку.
Вічна памʼять Герою України!!
(Світлина із родинного архіву сім’ї Грициків)
