У Новому Роздолі, Новороздільській громаді було оголошено збір на 4 радіостанції Моторола для 65 батальйону, у всіх соцмережах поширені оголошення.
І земляки відгукнулися, адже у складі одного з підрозділів 65-ї окремої механізованої бригади “Великий луг” вже четвертий рік поспіль захищає рідну землю наш земляк, новорозділець Тарас Пелячик. Радіостанції їм потрібні для відбиття ворожої навали, виконання бойових завдань.
Мама воїна, п. Валентина, завітала до редакції із щирими словами вдячності.
«Висловлюю щиру подяку священикам Нового Роздолу – о. Роману Штігеру (УГКЦ, парафія святого священномученика Йосафата Кунцевича) о. Ростиславу Мизі (православна церква Святителя Миколая), отцям Миколі Міджаку, Василю Підгайному, Івану Рибку, Андрію Міджаку (храм УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці) за організацію збору коштів на придбання радіостанцій для 65-ї окремої механізованої бригади, де служить мій син. Також дуже вдячна усім парафіянам усіх церков і мешканцям міста за їх пожертви».
Не оминула мама подякою і усіх людей доброї волі, які долучилися до підтримки земляка – староста Берездівецького старостинства Дмитро Сапига надіслав посилку у 65-ту бригаду з необхідними господарськими товарами і смаколиками, які так смакують нашим захисникам там на передовій. Одними з перших відгукнулися представники міського офісу 8-го окремого батальйону АРАТТА ім. А. Гергерта. Новороздільська міська рада зібрала медикаменти і деякі необхідні у військовому побуті речі. Жіночки-волонтери надіслали у бригаду і сітки, які плетуть у приміщенні біля міської лікарні і у Народному домі в с. Берездівці, додавши у посилки каву та солодощі.
Особливо п. Валентина розчулено оповідала про останній донат у сумі 10 тис грн: «Пані Марія, яка дещо раніше проводила збір коштів на придбання необхідної техніки для сина-військовослужбовця, отримала невтішну звістку – її син знаходиться у статусі «зник безвісти». Стривожена мама попри всі переживання подумала і про інших захисників та перекинула зібрані кошти на рахунок 65-ї окремої механізованої бригади. Щиро вдячна за такий благородний жест п. Марії і бажаю їй якнайшвидше дочекатися свого сина з війни живим і здоровим.
Ми сильні, коли приходить лихо, а ми згуртовані духом і добрими спільними справами наближаємо кінець війни і Перемогу.
Низький вам усім уклін, люди доброї волі, земляки, мешканці міста і громади – за підтримку, за розуміння, за згуртованість.
З повагою і вдячністю Мама воїна Тараса».
А ми, в свою чергу, продовжуємо підтримувати всіх воїнів-захисників і наших земляків, зокрема, та бажаємо усім матерям дочекатися повернення своїх синів і дочок живими, здоровими і з перемогою!
