Інтерв’ю із співініціаторкою заснування WhatsApp – мережі «Novuy Rozdil Diaspora: Іспанії, Чехії, Польщі, Німеччина, Бельгія» Вірою ПІДКОВИЧ
– Декілька місяців тому «Вісник Розділля» вже інформував читачів про добрі справи новороздільської діаспори заробітчан, спрямовані на збір коштів для потреб військовослужбовців, які походять з Новороздільської громади. Тепер випала нагода поспілкуватися з Вами, пані Віро, про це докладніше у редакційній вітальні. Отже, як створювалася комунікативна мережа, що дало поштовх до такого оригінального рішення?
– Мабуть, розпочну з того, про що не всі знають: вже декілька років у містах і містечках Іспанії діє, якщо не помиляюся, 180 «Асоціацій допомоги українцям». Це спільноти, відповідно зареєстровані у тамтешніх органах місцевого самоврядування, тобто вони діють, так би мовити, під егідою відповідної інституції. Власне, їхні члени і займаються збором пожертв на потреби Збройних Сил нашої держави, яка зазнає російської агресії. Але наш випадок дещо особливий, тому що ідея створення спільноти вихідців з Нового Роздолу та громади, які організувалися у інтернет – групу для збору коштів на потреби саме воїнів – земляків, даруйте, за тавтологію, виникла випадково.
Це відбулося 12 квітня 2024 року на Світовому конгресі українців, який проходив у Румунії. І треба ж було такому сприятливому збігу статися, завдяки якому, власне, і започаткувалася, а невдовзі і реалізувалася наша комунікативна мережа небайдужих новороздільців!
Як делегатка «Спілки асоціації українців Іспанії» з містечка Деніе , у якому вже надцять літ живу із сім’єю, спілкувалася з іншими делегатами Конгресу. Як ви розумієте, головним порядком денного цього поважного зібрання, а також основною темою наших розмов з присутніми на форумі українцями зі всього світу, була віроломна неспровокована російська агресія в Україну 24 лютого 2022 року, скоювані окупантами жахливі злочини проти мирного населення з ознаками геноциду. Власне, у такій емоційній атмосфері обміну думками випадково познайомилася із делегатом з «Асоціації українців Іспанії» з Мадрида, новороздільцем Андрієм Дацком, який теж тривалий час живе і працює в Іспанії. Це справді було незвичайно, навіть дивно – зустрітися вихідцям з Нового Роздолу у велелюдді делегатів Світового конгресу українців, у якому брало участь 200 представників з 50-ти країн планети, а Іспанію представляли 9 делегатів – українців. З приємністю додам, що з них – двоє новороздільців! Прикметно, що мене першим упізнав Андрій, представився і запитав, чи я його пам’ятаю, нагадавши, що десь у 2004 році ми бачилися на зборах українців Іспанії у Ардамарі, де і з’ясували, що ми походимо з Нового Роздолу. Недарма люди придумали прислів’я «Світ тісний» – це про наш випадок.
Оскільки на Конгресі «червоною ниткою» звучало питання надання практичної допомоги українським воїнам, то і ми з Андрієм, користуючись несподіваною нагодою зустрічі, ділилися досвідом, як у моєму місті Деніе та «його» Мадриді відбуваються періодичні кампанії українців зі збору допомоги для потреб ЗСУ та залученням місцевих мешканців. Слід сказати, що станом на 2024-й рік ситуація у цьому відношенні, якщо порівнювати перші тижні, місяці, можна сказати, що і рік з моменту російського вторгнення, коли до зборів долучалося багато людей, помітно змінилася. Люди, які у попередні роки ніколи не відмовлялися додати свою лепту на допомогу ЗСУ, почали дещо втомлюватися. До певної міри, спрацьовував фактор, що допомога збиралася загалом для українських воїнів. Дехто поміж собою говорили, що вони охочіше жертвували б свої важко зароблені кошти на бійців, яких вони знають особисто, які з їхньої громади, які є їхніми знайомими або родичами, скажімо, братом, чоловіком чи товаришем. Так вони точно знали б, що офіри пішли конкретним воїнам. Власне, ця ситуація і спонукала нас до ініціативи – після завершення Конгресу організувати у Іспанії спільноту вихідців з Новороздільської громади, які б долучалися до надання пожертв для військовослужбовців із зазначеної вище категорії. А щоб комунікація між нами була ефективною і безперервною і було створено WhatsApp – мережу «Novuy Rozdil Diaspora: Іспанії, Чехії, Польщі, Німеччина, Бельгія». Відразу ж оперативно почали до неї під’єднувати усіх знайомих заробітчан – новороздільців, які виявили бажання долучитися до доброї і корисної для військових- земляків справи. Наприклад, я підтягнула свого брата, брат свого знайомого, Андрій, за схожою схемою, своїх приятелів та земляків, інші члени нашої спільноти в тому ж дусі.
Так і було створену мережу, яка є доволі ефективною, завдяки якій зібрано чимало коштів для воїнів – земляків, призначених для придбання саме того, чого потребує захисник: чи то автомобіль, чи дрон, чи тепловізор і таке інше. До слова, до нашої групи долучилися і мешканці нашої громади, які живуть і працюють в Чехії, Польщі, Німеччині та Бельгії. Загалом натепер у нашій групі 51 особа. Користуючись нагодою, запрошую небайдужих новороздільців та мешканців громади долучитися до нашої групи, вважаю, це підсилить наш фінансовий потенціал, а відтак допомога воїнам – землякам буде ще вагомішою. Контактний телефон: + 346 750 542 07, Андрій Дацко.
–От вас у спільноті WhatsApp – мережа «Novuy Rozdil Diaspora: Іспанії, Чехії, Польщі, Німеччина, Бельгія» вже 51 особа. Ви усі об’єднані патріотичною і шляхетною метою – офірувати свої кровно зароблені кошти на потреби воїнів – земляків, які захищають Україну від російських нелюдів в людській подобі. І в кожного є своя пам’ять про те, як їм запам’ятався і перший день, і дні наступні російського вторгнення, котрі спонукали до дії – допомагати військовим. Яка у цьому сенсі Ваша історія?
-Вже перші повідомлення 24 лютого 2022 року боляче краяли серце, я не знаходила собі місця. Я дивилася теленовини, шукала інформацію в соцмережах і не знала, що робити. Це був шок, який не давав оговтатися: я телефонувала в Україну, до матері, до родичів, телефонувала знайомим в Іспанії. Пригадую, вже на другий день після вторгнення мені зателефонував директор школи, у якій вчиться моя донечка, і без вступу запитує: «Віро, ти українка, твою країну руйнує ворог, вбиває мирних жителів. Що ми, мешканці містечка, де ви живете, маємо робити?» Вже в наступні дні до нас почали приїздити перші вимушені переселенці з України. Це підказало нам з директором відкрити при школі прискорені курси вивчення іспанської мови для переселенців, які змогли втекти з рідної землі від війни. Паралельно місцеві мешканці надавали українцям, які прибули в їхнє містечко різноманітну допомогу, буквально приносили з домівок все, що могли дати, яка акумулювалася у пристосованому приміщенні. Вони співчували нам, висловлювали солідарність, засуджували агресорів. Ці перші дні та місяці людського братерства, незважаючи на національність, будуть «жити» в моїй пам’яті завжди.
–А у який спосіб у вашу групу надходять з Нового Роздолу та Розділля, конкретні замовлення від бійців – земляків на збір коштів для придбання потрібних їм на фронті речей?
-Замовлення від військовослужбовців – краян отримуємо звичайним повідомленням, переважно відео, із зазначенням прізвища земляка – військовослужбовця та інформації, що саме із спорядження та військових приладів він потребує. Ми розсилаємо цю інформацію членам нашої групи, вказуємо вартість приладу, як от тепловізора, автомобіля, чи ремонту автомобіля (замовлення від воїнів – земляків, родичів, знайомих, сусідів – надходять різні), а далі, хто скільки може, жертвує коштів. Щоправда, тепер ми накопичуємо кошти на виконання замовлення на придбання воїнам – землякам необхідних для них речей за дещо іншим алгоритмом. На початку кожного місяця складаємося у наш фонд спільноти кожен по 25 євро, додаємо їх до залишку з попереднього місяця, якщо такий є, і виконуємо замовлення. Шукаємо, де що краще і за прийнятну ціну можна придбати. Наприклад, автомобіль, який ми нещодавно відправили в Україну для воїна – новороздільця, було придбано у Великобританії. Далі ми знайшли водія, який доставив авто до українського кордону, де на нього вже чекав представник військової частини, у складі якої служить наш знайомий, щоб доставити туди «чотириколісну» допомогу. Отака логістика – проста, зате дієва.
–Й справді, дієва. А чи можете назвати, на яку суму спільнота WhatsApp – мережа «Novuy Rozdil Diaspora: Іспанії, Чехії, Польщі, Німеччина, Бельгія» надала допомоги військовослужбовцям з Новороздільської громади, наприклад, у 2024 році?
-Звичайно, це не є таємницею. Загалом за минулий 2024-й рік сума наших пожертв склала майже 12 тисяч євро. Щоразу, коли воїни – земляки отримують від нас у свої бойові підрозділи все, що замовляли, то відразу надсилають нам відеоповідомлення із щирими словами подяки. Вони нас переповнюють світлими емоціями, і ми також дякуємо бійцям навзаєм. І молимося за них, і бажаємо Перемоги та повернення додому…
Розпитував Іван БАСАРАБ
