І сьогодні, як і вчора, коли у місто прибув кортеж з тілом героя – новороздільця Олега Кузенка, біля Алеї Слави, де зупинилася траурна процесія, котра із військовими почестями проводжала Воїна у останню земну путь із Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, аби воздати честь і шану відважному українцеві, учаснику Майдану, депутату Львівської обласної ради, зібралося велике згромадження людей. Можливо, навіть більше, ніж зазвичай, коли на цьому місці відбувалися традиційні публічні хвилини прощання громади із полеглими Захисниками. Мабуть, мешканців спонукала прийти сюди і вклонитися Герою хвилююча до глибини душі історія Олегової війни з москалями. Він пішов захищати Україну від нашестя російської орди вже з перших днів повномасштабного ворожого вторгнення, яке сталося на світанку 24 лютого 2022 року. І він, нема сумніву, давав “смертельного жару” окупантам. Але його особисту помсту москалям за завдані ними кривди українцям, за мільйони вбивств українців впродовж понад 350 років їхнього прагнення зробити нас рабами, знищити наш прадавній народ, за геноцид – голодомор, на жаль, спинив ворожий снаряд через місяць після агресії – 26 березня 2022 року. Цього дня старший механік – водій механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини, старший солдат Олег Кузенко, 1967 року народження, загинув смертю хоробрих у бою під Попасною Луганської області.
І про це стало відомо тільки декілька днів тому, коли у Новий Розділ прийшла сумна звістка – в рамках обміну тілами загиблих московитських і українських військовослужбовців росія повернула в числі декількох сотень полеглих співвітчизників і тіло Олега Кузенка. Тобто майже через три роки.
Мабуть, таке довге повернення воїна, сина, брата, чоловіка і батька до рідного міста і рідного дому і покликало сьогодні сотні новороздільців прийти до Алеї Героїв і вклонитися відважному землякові, висловити співчуття рідним, набратися праведного гніву, який кличе до помсти споконвічним ворогам. На цьому наголошували у своїх прощальних словах міський голова Ярина Яценко, заступник голови Стрийської районної ради, історик та військовослужбовець 24 ОМБр імені Короля Данила Михайло Галущак. А священик Церкви Різдва Пресвятої Богородиці о. Василь Підгайний у прощальному слові після заупокійної молитви священиків храмів Новороздільської громади за убієнним москалями воїном Олегом Кузенком також зачитав власний вірш – присвяту:
” Прислухаймось, як шепоче земля,
Просякнута кров’ю вірних синів України.
Вони найдорожче в своєму житті
На вівтар свободи Тобі положили…
Погляньмо – у сплетінні колосся,
Як сльози, спадають роси.
Тут плачуть, ще не діждавшись Вінця,
Дівчат українських шовкові коси.
Тут хлопці молоді щитом стоять
У обороні Матері – Вкраїни.
Багато з них на полі полягли,
Щоб захистити Батьківщину від руїни.
Ніхто із них вже не повернеться назад –
В труну останки їхні положили.
Їх сумно проводжають рідні і людський загал,
Й церковний спів лунає під склепіннями тужливо.
Прощальне слово, плач усіх людей
Злилися у сумне ридання.
За тебе, наш Герою молодий,
Ми творимо молитву поминальну.
Про тебе будем завжди пам’ятать
Кожного дня і кожної години.
Твоя свіча на небі вже горить,
Слава Герою! Слава Україні!”
(Докладніше про Чин похорону – у наст. числі газети “Вісник Розділля”)
