Про це повідомляє на своїй сторінці у Facеbook відома новороздільська поетка Світлана КОРОЛЬ:
ВІНОЧОК СНІВ ВЕСНИ ***
**** **** **** **** **** ****
Мені б цей сум перебрести…
До краю прірви і ВІЙНИ….
І десь сховати самоту…
Мені б цей біль переболів,
Що в грудях так мені болів..
І аж до стону…до глибин…
Подякуй БОГУ… Ти не один!
Серед біди, серед ВІЙНИ
Черпнути б світла і ВЕСНИ…
Напитись сили від ЗЕМЛІ,
Щоби долати бурі всі…
Мені б це горе пережить,
Що так усім уже болить…
І вийти зустрічать ВЕСНУ –
МИР, ПЕРЕМОГУ – нашу ВЕСНУ!
Мені б цю тугу відтужить,
Щоб знов змогла я у любові жить…
В майбутнє прокладаючи мости.
Спаливши за собою всі страхи…
І сіяти ЛЮБОВ, а не печаль…
В дитячих, трепетних серцях.
Садити сад НАДІЙ і МРІЙ…
Щоб відвернуть життєвий буревій…
Мені б послухать солов’я…
У нас на двох – пісня одна’…
Щоб че’рпать в 
серце і ЛЮБОВ, й ВЕСНУ’
У нашому благословенному краю’!
Мені б в ДУШІ ‘ сум’яття подолать,
Щоб я могла цю ЗЕМЛЮ цілувать…
І в ній зростати квітів дивний РАЙ!
Та чую з НЕБА: ТИ ПОЧЕКАЙ…
А поки ВІРЮ і МОЛЮСЬ…
І вже нічого не боюсь…
Лише б минула ця ВІЙНА…
І в КРАЮ Божім буяла щастям ця ВЕСНА!
Щоб зникли сотні цих святих могил…
Наших СИНІВ хай БОГ би воскресив!..
Щоби почули цю ВЕСНУ
У рідному, благословенному КРАЮ!
І щоб не чуть виття нічних сирен…
І слухать шепіт серця… І з зерен
Зростити сад ЛЮБОВІ і ДОБРА –
І хай розквітне ЩАСТЯМ
Ця ПЕРЕМОЖНА, трепетна ВЕСНА!
Вона вже тут… вже поряд – вже стоїть…
І тільки б руки простягнуть –
Обняти 
серцем і стоять…
Обнявшись болем… І ридать…
Оплакать всіх наших СИНІВ…
І бачить сотні мирних снів…
Пісень співати про КОХАННЯ знов –
Усе ПЕРЕМАГАЄ лиш ЛЮБОВ!
Я ВІРЮ і ЛЮБЛЮ ‘ оцю ВЕСНУ!
***********************
К. С.
Світлана КОРОЛЬ
