Мабуть, ще за годину до прибуття кортежу із тілом загиблого військовослужбовця Володимира Каспіркевича побіля Алеї Героїв збирався сумний люд, аби воздати шану воїну, який декілька днів тому поліг смертю хоробрих у бою під Бахмутом. І ніхто з присутніх не міг оминути поглядом Галерею із Світлинами Пам’яті воїнів – героїв нашої громади.


З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, у наше місто прибуло чимало сімей з тимчасово окупованих орками територій – з Харківщини, Донеччини, Херсонщини, Луганщини, яких офіційно називають внутрішньо переміщені особи. Їхні сини, батьки, чоловіки, брати, облаштувавши рідних у нашій громаді, отримавши повістки з ТСК (а дехто зголосився добровольцем), пішли на війну боронити Державу від агресора. І вже декілька військовослужбовців з числа ВПО полягли на полі бою, виконавши свій обов’язок громадянина.
Незабаром до їхнього гурту Героїв, які волею обставин стали мешканцями Новороздільської громади, доєднається і Світлина Володимира Каспіркевича. І це символічно – українці Сходу, Півдня, Заходу та інших теренів, коли вдерся лютий ворог, разом, як один, стали на захист Вітчизни. Ті, що загинули, зараз пліч – о пліч на Світлинах Пам’яті, ті, що на фронтах – зараз пліч – о – пліч б’ються за свій дім, за Україну…
В очікуванні кортежу з тілом Воїна репортер «Вісника Розділля» мав коротку нагоду поспілкуватися з батьками Володимира Каспіркевича – мамою Валентиною Максимівною та батьком Віталієм Павловичем, з його дружиною Оленою Олександрівною, із Христиною Ярославівною Кіхтан – класною керівничкою школи ЗЗСО №5, у якій у 9-му класі вчиться 15-річна донечка подружжя Каспіркевичів Яна (18-річний син Максим – студент Хмельницького держуніверситету, найменшій донечці Мирославі зараз 6 років і вона з нетерпінням очікує, коли 1 вересня піде у перший клас у ліцей ім. Володимира Труша). Докладніше їхні спогади про Володимира Каспіркевича – див. у наст. числі «Вісника Розділля» – у п’ятницю, 7 червня.
На завершення – фрагмент із виступу отця Ростислава Миги, виголошеного після Чину панахиди, яку відправили священики храмів Новороздільської громади, коли місто зустрічало кортеж із тілом воїна – героя: «Улюблені у Христі брати і сестри! Сьогодні ми знову зустрічаємося тут, навпроти Алеї Героїв, тому, що сумна звістка завітала до нашої громади – декілька днів тому ми дізналися, що до Вічності відійшов ще один мужній воїн, новопреставлений Володимир під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Іванівці Бахмутського району Донецької області.
Сумні події відбуваються у сучасному сьогоденні, де на нас ворог пішов війною, аби знищити, і ми бачимо, як часто воїни «на щиті» повертаються до рідних домівок, до кінця виконавши свій військовий обов’язок. І це означає, як сказано у Біблії, що кожен із нас несе свою місію. І наш Господь усе знає про вчинки кожного з нас. Ми, християни, повинні молитися за наших воїнів, адже вони виконують найбільшу місію, вони є серед нас перші, тому що вони знаходяться на передовій і захищають нас. Вони є великими, тому що вони виконують велику місію і платять велику ціну і не тільки своїм здоров’ям, але дуже часто і своїм життям.
Покійний новопреставлений в Бозі спочилий воїн Володимир народився в Херсоні у 1978 році , проживав у Херсонській області, а на початку війни перевіз свою сім’ю у Новий Розділ, а сам пішов, коли отримав повістку, захищати свій дім від російської військової навали. Як бачимо, він сповна виконав свій військовий обов’язок. Він справжній, мужній воїн».
Згодом похоронний кортеж вирушив у капличку церкви Святого Миколая, де у 19.00 год. буде служитися велика панахида – Парастас. А відтак, завтра, 4 червня, о 13.00 год. відбудеться перенесення тіла воїна з каплички до храму Святого Миколая, де служитиметься Чин похорону, після чого процесія із тілом Героя вирушить на Малехівський цвинтар.
Іван БАСАРАБ
