Хоч лячно нам,
коли звучить сирена,
та місто наше
Бог оберігає.
Хоч чорні хмари
та з поміж них,
веселка визирає.
Тобі в дарунок,
місто моє рідне,
такий чудовий
парк облаштували.
Вже і забулося,
як ще в зародку
ідею не сприймали
і критикували.
В тім парку бачиться:
на гойдалках
щасливі діти,
бабусі й дідусі
присіли на лавки
про щось погомоніти, закохані гуляють,
очі їхні сяють,
троянди зацвіли,
метелики літають…
Усе чудово
та одна біда.
Одна – однісінька,
але Яка…
В День міста маєм побажання лиш одне.
Одне однісіньке,
але Яке…
Новий Роздоле,
ми тебе вітаєм.
Всім серцем,
МИРУ ми тобі бажаєм.
Леся КОРЖИНСЬКА
