Про знакові постаті давнього галицького містечка йдеться у повідомленні на сторінці Палац Розділ / Rozdil Palace у Facebook:
Розділ видатний не лише історією власників палацу – з цього міста походить чимало відомих людей. Всі вони були яскравими та активними особистостями, що залишили по собі слід в історії місцевості.
Серед них був син економа Роздільської економії Жевуських пан Рудольф Мох (1816-1892). Він закінчив 3-класну школу при монастирі отців кармелітів, а пізніше – теологію у Львівському університеті. Був близьким до польського національного руху відродження. Писав романтичні поезії, до прикладу, збірка «Мотиль» вийшла у 1841 році. А згодом пан Мох став активістом руху тверезості й розгорнув агітаційну діяльність на селах Станіславщини та Тернопільщини.
Відомі люди тих часів були пов’язані з церквою. Так дослідник Леонтій Войтович вказує на довголітнього греко-католицького пароха о.Василя Шведзицького (1777-1859). У 1848 році завдяки о.Василю українці Роздолу організували запис в українську гвардію. У складі батальйону руських стрільців – роздільчани Василь Вавжинець, Андрій Мелешко та Максим Костирко, що брали участь у поході проти угорців. Парох Василь Шведзицький організував збір підписів за поділ Галичини за національною ознакою, чого домагалися у 1848-1850 рр. українські лідери.
Визначним громадським діячем був о. Атанасій Юркевич (1848-1933), який був парохом в Роздолі від 16 квітня 1890 р. до самої смерті. Незважаючи на свої промосковські погляди, за які він майже рік (1914-1915) провів в таборі для інтернованих, він разом зі своїм дяком Іваном Костирком організували протест роздільських міщан-українців під час виборів 1897 років в часи правління лідера польської партії графа Бадені. Підтримував українських міщан-ремісників, допомагав організовувати кооперативи. У 1906 років з групою прочан з Роздолу їздив на прощу до Єрусалиму разом з митрополитом Андреєм Шептицьким.
Треба зазначити, що українське населення Роздолу мало свою інтелігенцію та гуртувалося навколо «Просвіти». Її читальні організовані завдяки ентузіазму роздільських міщан Андрія та Юрія Федусевичів, Василя Гордишинського, Олекси Стасина, Івана Гурського та іншим.
Серед української інтелігенції Роздолу – також учень Михайла Грушевського та найвидатніша постать Іван Мар’ян Кревецький (14.10.1883 – 27.06.1940) – історик, бібліограф, редактор часописів «Наша школа» (1909-1912), офіційного органу Західно-Української Народної Республіки (1919) «Республіка» та «Стара Україна» (1924-1925), шеф історико-архівного відділу Навчальної Команди Української Галицької Армії (1919- 1920). Похований у Роздолі.
Як розповіла команді проєкту «Палац Розділ» наша постійна читачка Оксана Корниляк, – її матір Іванна Петрівна Кіхтан досліджувала діяльність Кревецького.
«Моя мама теж зробила певний внесок у розвиток і дослідження історії Роздолу. Написала і видала про нього книжку «Іван-Мар’ян Кревецький – гордість Роздільської землі». На цвинтарі розшукала його могилу. Була ініціатором і активним учасником відзначення 50-річчя з дня смерті вченого в 1990 році, 110- річчя з дня його народження в 1993 році. У 2003 р. Іванна Кіхтан організувала урочисту академію з нагоди 120-річчя від дня народження досліджувала життя Кривецького. Біля могили встановлено камінь, на якому написано, що тут має бути пам’ятник – погруддя історику. У зв’язку з переїздом в інший населений пункт, цей задум Іванні Петрівні не вдалося здійснити. Вже бувши немічною у віці 88 років, мама жила надією, що таки вдасться встановити погруддя», – розповідає пані Корниляк.
Як можна побачити, Розділ поєднує не лише видатних людей, але й тих, кому доля цих яскравих персоналій вкрай важлива.
Палаци ніколи не живуть самі по собі, а завжди – в контексті оточуючого середовища. Для нас важлива історія громади і пасіонарних особистостей, що жили на території Роздільських маєтків зокрема. Тож одночасно із історичними та архітектурними дослідженнями палацово – паркового комплексу активно збираємо і матеріали про селище та його видатних діячів.
Щиро ваша,
Команда ТОВ «Палац Розділ»
