Власне, і мені видається, що це давнє село, яке колись навіть мало статус містечка, впродовж крайніх двох років стало епіцентром збору, формування та відправки у зруйновані російськими варварами східні регіони та у військові частини української армії гуманітарної та волонтерської допомоги найрізноманітнішого призначення. А завдячуючи активності старости Дмитра Сапиги та декількох його земляків з Берездівець та Гранки-Кутів, повідомленнями такого роду майже безупинно рясніли і рясніють соціальні мережі. Звичайно, про місцевих доброчинців, яких знають мешканці десятків громад прифронтових містечок та міст України, інформуємо і ми, «вісникроздільці». Тож про усі добри справи Берездівецького «гуманітарного хабу» поінформовано чимало люду.
І в цьому році, буквально з перших днів на Схід вже відправлено декілька гуманітарних вантажів. Одне слово, Берездівці у цьому сенсі показують добрий приклад мешканцям інших сусідніх громад.
Отож репортер попросив Дмитра САПИГУ більш докладно поінформувати загал про те, яким чином вдається на такому високому рівні, причому, у стислі строки збирати і відправляти гуманітарні вантажі потребуючим.
Пропонуємо запис розмови.
– Нещодавно на території амбулаторії Берездівецького старостинського округу ми завершили формування і відправку чергової партії гуманітарної допомоги у громади східних теренів держави, які потерпіли від ракетних обстрілів російських агресорів, та госпіталів. За обсягом та наповненням вона поки що найбільша у цьому році.
Зокрема, нам вдалося уповні виконати велике замовлення на медичні засоби та медикаменти, яке надійшло до нас від госпіталів Херсонської області, міст Суми, Запоріжжя та Чернігова. Сформований гуманітарний вантаж ми відправили у госпіталі цих міст та стабілізаційні пункти медичної допомоги 28 лютого. Для довідки, зазначу, що ми на постійній основі співпрацюємо загалом із дев’ятьма госпіталями міст України.
Звичайно, також доволі часто до нас звертаються з проханням надати необхідні речі і військовослужбовці ЗСУ. Їхні заявки (а це і теплі речі, і медикаменти та речі сангігієни, і особливо затребувані бійцями геле-спиртові окопні свічки, які не дають кіптяви, та інше) намагаємося виконати найоперативніше. Зокрема, це 33-я ОМБр, де командиром батальйону мій побратим Святослав, з яким мені довелося воювати з російськими зайдами ще у 2015 році, коли пішов добровольцем в українське військо. Також виконали заявку на медичну номенклатуру допомоги, яка надійшла від частини, де служить наш земляк Ігор Михальський.
Нещодавно відправили партію необхідних речей та медикаментів у 79-у ДШБр ЗСУ. До слова, велику допомогу у формуванні «медичного пакету» десантникам 79-ї надав головний лікар міської лікарні Олег Стеців, а також настоятель римо-католицького храму у с. Берездівці о. Дам’ян Панков’як. Поміж іншим, отець Дам’ян від початку російської широкомасштабної агресії надає спільно із релігійною європейською католицькою спільнотою ордену Сальваторіанців величезну і різнопланову гуманітарну допомогу військовим і громадам зруйнованих війною східних теренів. Нещодавно він особисто заофірував на потреби військовослужбовців шляховик-пікап, який перегнали у військову частину місцеві волонтери Петро Біляк та Петро Щіпний. Не буде перебільшенням сказати, що за 12 років, відколи настоятелем Берездівецького римо-католицького храму призначили о. Дам’яна, він своїми добрими справами, людяністю, шляхетністю, зичливістю та безкорисливою допомогою прихилив до себе багатьох місцевих мешканців та роздолян.
З настанням весни очікуємо заявок на збір та відправлення металевих скоб та покрівельних плівок для бліндажів, гумового взуття та дощовиків.
– Якщо це не таємниця, хто найбільше спричинився до збору і формування вказаного масштабного гуманітарного вантажу?
– Основними джерелами надходжень і основними постачальниками гуманітарної допомоги є Новороздільська міська рада, Новороздільська міська лікарня, БФ «Карітас – Новий Розділ» (о. Іван Рибко), Народний дім с. Берездівці, Логістичний центр гуманітарної допомоги Патріаршої фундації УГКЦ «Мудра справа» (о. Ростислав Височан), 8-й окремий батальйон «Аратта» (координатор Василь Дабіжа), волонтери Олег Павлишин, Володимир Дністрянський, вже згадані Петро Біляк та Петро Щіпний, невтомні працівниці Берездівецької амбулаторії, які ретельно сортують, фасують і пакують кожен ящик «гуманітарки», Світлана Шиманська, Надія Синишин, Уляна Іваницька, Іванна Кохан, Наталя Сливка, волонтери з сусіднього Ходорова – батько і син Андрій і Юрій Поліщуки та підприємець зі Львова Іван Володимирович Струганів.
Окремо відзначу надавану нам допомогу – і для потреб військових, і для вирішення певних питань господарського характеру у нашому старостві – адміністрацією ТОВ «ДМЗ «Карпати» (генеральний директор – Ростислав Гапатин).
– А кого б Ви відзначили як найактивніших у зборі гуманітарної допомоги та волонтерських добрих справ, власне, мешканців Берездівецького староства та місцевих спільнот?
– Авжеж, таких чимало, тому оповім про них докладніше і з приємністю. Отже, очільниця Народного дому с. Березівці Марія Василівна Раздорожна організувала місцевих мешканців і вони створили у 2022 році таку собі «артіль» з плетіння маскувальних сіток для військових підрозділів. А матеріал, зокрема, сітки, у значній кількості зуміли роздобути і доставити у Берездівці відомі вам волонтери Михайло Бальзан, Петро Біляк та Петро Щіпний. Також до цього процесу долучився із певною допомогою і о. Дам’ян Панков’як.
В’язання, радше плетіння маскувальних сіток – відповідальна і копітка робота, але працівниці «артілі» невтомно їх плетуть, бо їх постійно замовляють військовослужбовці. Якщо не помиляюся, натепер вже зв’язано понад 300 маскувальних сіток для військової техніки. Днями частину з них відправлено на Волинський та Оріхівський напрями.
Великий обсяг волонтерської роботи виконують члени громадської організації «Фенікс», який очолює Леся Грохола: тут акумулюються і зібрані кошти доброчинців на потреби ЗСУ, і продукти, і необхідні речі, які замовляють військові, зокрема, земляки.
Також слід відзначити наших фермерів, які надають сільськогосподарську продукцію. Наприклад, Ярослав Бєлінський закупив своїм коштом 100-кілограмову свиню, а Іван Вовканич віддав ще одну 120-кілограмову свиню із власного господарства, щоб сім’я Бєлінських разом із жителями Берездівець заготувало смачні «тушонки», засолили сала для фронтовиків.
– Пане Дмитре, а в який спосіб у нашу територіальну громаду надходять заявки на «гуманітарну», якої найбільше потребують громади та медичні установи східних теренів?
– Оскільки вони до нас звертаються за допомогою майже безперервно з початку широкомасштабної агресії, тому, звісно, бюрократичний процес як отримання замовлення, так і відправки максимально оптимізований. Найкоротша «лінія зв’язку» – дзвінки на мій мобільний, список нагальних речей по вайберу тощо. Далі справа за виконанням заявки.
Для уявлення про «асортимент», який нам замовляють громади зі сходу, військовослужбовці та госпіталі, наведу перелік затребуваного (даруйте за довгий перелік), який доставила Новороздільська міська рада з пункту збору на території амбулаторії Берездівецького старостинського округу: сітки маскувальні, одяг, взяття, засоби гігієни, памперси для дітей і дорослих, медичні інструменти і препарати, туалетний папір, сухі і вологі салфетки, милиці та інвалідні візки, тапочки і білизна, електростанція, каремати, спальники, нові чоботи, продукти харчування та інші речі.
– А яку використовуєте логістику доставки гуманітарних вантажів на схід?
– Усе залежить від кількості і ваги сформованих для відправки «пакунків». Зокрема, вище згаданий гуманітарний вантаж, який ми відправили 28 лютого, складався із 156 доволі габаритних ящиків. Отож доставили його за адресою, причому безкоштовно, за сприяння Новороздільського відділення «Нова пошта Гуманітарна». Користуючись нагодою, хочу висловити щиру вдячність за постійну допомогу у цьому питанні керівнику міської «Нової пошти» Мирославу Лепкому. Менш габаритні вантажі у військові частини доставляють наші волонтери власним автотранспортом.
– На завершення розмови: чи можете виміряти у ваговому вимірі відправлену з Берездівецького хабу гуманітарну допомогу?
– Спробую підрахувати. Отже, мабуть, понад 60 тонн набереться. Це приблизно 4-5 великогабаритних «фур». Загалом ми, у тилу, надавали і надаватимемо допомогу на потреби ЗСУ аж до повної перемоги над кацапським звіром. На це не шкода ні зусиль, ні здоров’я. Гасло Новороздільської громади єдине: «Все для фронту – все для Перемоги!».
Розпитував Іван БАСАРАБ
