Lyudmila Semenyuk
Гроші дійсно є маркером шляхетності та порядності людини, або маркером її ницості, жадібності та зради…
Про це ще в Євангелії написали апостоли, як Іуда за тридцять срібляків відрікся від Христа…
Головне в цьому житті — не стати Іудою…
Ми можемо зараз стати саме перед таким вибором: зрадити чи підтримати того, хто в лютому 2022 не зрадив нас.
Тим більше, що тридцять срібляків хтось поклав не в нашу кишеню…
І тепер їм хочеться розіпʼяти Бога та поділити між собою його вериги.
«Стоїть сторозтерзаний Київ, і тричі розіпʼятий я», — я не хочу, щоб ці поетичні рядки стали незабаром реальністю.
І я не хочу відчути себе Іудою…
Допис від 2 лютого 2023 року
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Гроші були і будуть маркером людської шляхетності…
Один український хлопчик на імʼя Гриша народився у Вінниці, малим пережив війну, евакуацію в холодному вагоні, набитому згорьованими людьми, які з кулмаками та дітьми тікали від вибухів на холодний Урал, де жили в дерев’яних бараках та землянках.
А потім так само поверталися на рідну землю, де після війни було холодно і голодно.
Батько загинув, а дядько повернувся скаліченим, йому давали пайок, як інваліду, яким він ділився з ними.
Мабуть, відтоді Гриша запам‘ятав на все життя, що треба ділитися всім, що маєш…
Він виріс та одного дня зустрів худесеньку дівчину Аллу, зрозумівши, що той один день — на все життя.
Він був бідний, а йому хотілося подарувати ій увесь світ.
Хлопець був здібний до точних наук, і здобувши вищу освіту, зробив карколомну кар‘єру у галузі, яка в тодішньому Союзі вважалась просто фантастичною: комп‘ютерне забезпечення.
Бо насправді ніяких комп‘ютерів у нас тоді ще не було.
Були наукові статті про них у зарубіжних журналах, які він перекладав ночами, заодно вивчивши англійську, іспанську, італійську, їздив на симпозіуми та наукові конференції, де скучав за Аллою, яка терпляче його чекала.
І так само терпляче допомагала чоловіку у всьому.
І тішилась, що їхнє колись таке невлаштоване студентське життя тепер ставало схожим на казку.
Але одного разу відомий вчений, будучи чесною людиною, підписав листа на захист дисидентів, яких переслідували гебісти.
І не лише втратив престижну роботу, а й друзів, які перестали телефонувати, та переходили на другу сторону вулиці, щоб не вітатись.
Він ніби для всіх вмер.
Лише не для неї.
У ті роки знеслави, безробіття та безгрошів’я, дружина не давала йому впасти у відчай.
І одного разу сказала, що треба іхати туди, де будуть затребувані його знання і його талант.
Це була нелегка боротьба за право виїхати до США, де почалась нова ера.
Ера комп‘ютерноі техніки.
Вони вдвох перемогли систему.
І виїхали, в чому стояли, залишивши все, що нажили…
Так почалося нове життя украінського вченого Григорія Степанця.
Життя, яке вони разом почали з нуля. Він зробив блискучу кар‘єру в знаменитому Microsoft…
Але вони були щасливі не грошима, яких Григорій достатньо заробляв, а любов‘ю.
Ці двоє прожили разом понад 60 років і набулись разом.
А коли в Украіні почалась війна, разом складали заповіт.
І Алла підтримала його в усьому.
Вони померли разом, як у красивій казці, бо Гриша витримав без неї всього півдоби…
Маючи дочку, онуків та правнуків, Григорій Степанець всі свої статки заповідав Украіні.
По два мільйони доларів — Києво-Могилянській академії та Католицькому університету на розвиток науки.
І один мільйон доларів — великий вчений заповідав особисто Валерію Залужному.
Дарувальник не пояснив, чому саме Залужному.
Можливо, тому, що знаючи всесильність радянщини, яка глибоко вʼілась в суспільство, просто не довіряв іншим, і відчував, що саме Валерій Залужний розпорядиться тими грошима шляхетно, вклавши у перемогу…
Можливо, як геніальний програміст, легко спрогнозував майбутнє сьогоднішнього Героя, який при нинішній владі легко може стати опальним, як колись це трапилося з ним самим.
Можливо, просто із особистих симпатій…
Але однозначно з вірою в перемогу та у справедливість…
Головнокомандувач ЗСУ, Залізний Генерал Валерій Залужний був щиро здивований, щиро вдячний, а отриману спадщину до копійки перерахував на украінське військо, подякувавши заокеанському благодійнику, а своій дружині та двом дочкам сказав: дякую, дівчата, за розуміння…
Якщо є на світі Бог, то він точно у формі ЗСУ…
Дякую Inessa Kulakova
