Ендопротезування – високотехнологічна операція, що полягає в імплантації пристрою, який імітує функцію здорового суглоба. Ендопротезування виконують у разі пошкодження суглоба внаслідок травми або хронічного дегенеративного захворювання.
Деформуючий артроз посідає перше місце серед причин ендопротезування. Ця форма артрозу характеризується термінальними змінами і повною втратою функціональності.
Найчастіше операцію виконують на тазостегновому, колінному та плечовому суглобах.
Сучасні ендопротези виготовляють із металевого сплаву, кераміки, поліетилену. Вони вирізняються високою міцністю, низьким ризиком розвитку імунної реакції відторгнення. Зробити ендопротезування можна в профільній клініці, де працюють найкращі фахівці вищої категорії. Докладніше за посиланням: https://medicalplaza.ua/uk/content/endoprotezirovanie-tazobedrennogo-sustava.
Переваги ендопротезування:
- Відновлення рухової активності.
- Усунення больового синдрому.
- Підвищення якості життя.
Показання до операції
- Прогресуюче пошкодження за неефективності консервативних методів лікування (фізіотерапія, протизапальні таблетовані та ін’єкційні протизапальні препарати).
- Больовий синдром, що наростає.
- Тугорухливість, неможливість здійснювати в колишньому обсязі побутову та професійну фізичну активність.
Описані симптоми є результатом таких станів:
- Остеоартроз.
- Ревматоїдний артрит.
- Внутрішньосуглобові переломи.
- Асептичний, аваскулярний некроз головки стегнової кістки, спричинений недостатнім кровопостачанням кісткової тканини.
Рішення про виконання ендопротезування ухвалюється на підставі таких факторів:
- Ступінь больового синдрому (від помірного до вираженого), обмеження рухливості.
- Ступінь пошкодження згідно з результатами обстеження (рентгенологічна діагностика, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія).
- Ступінь обмеження повсякденної діяльності, зниження якості життя.
Передопераційна підготовка
На первинній консультації лікар-травматолог знайомиться з історією хвороби, проводить опитування, ретельний огляд, призначає обстеження, визначає показання та протипоказання до оперативного лікування.
Перед операцією необхідно пройти дослідження, здати аналізи, отримати висновок:
- ЕКГ.
- Флюорографія.
- Загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз сечі, загальний аналіз крові.
- Рентген-діагностика, КТ, МРТ.
- Висновок терапевта, кардіолога.
На час виконання операції скасовують прийом препаратів для розрідження крові, щоб знизити ризик розвитку кровотечі. Рекомендовано організувати комфортний житловий простір удома, придбати допоміжні предмети: лавку, килимок, поручні для душу, насадку на унітаз.
Хід операції
Перед операцією виконують спінальну або загальну анестезію:
- Спінальна анестезія. Знеболювальний препарат вводиться через голку, поміщену між першим і другим поперековим хребцем. Спінальне знеболювання призводить до оніміння нижньої половини тіла, пацієнт перебуває у свідомості.
- Загальна анестезія. Найчастіше використовується під час ендопротезування. Залежно від тривалості операції може бути рекомендована загальна внутрішньовенна анестезія, щоб перебувати без свідомості під час процедури.
Тривалість операції із заміни суглоба залежить від того, який із них підлягає протезуванню, у середньому становить дві години. Під час операції пошкоджений хрящ і частину кістки видаляють. Ендопротез імітує форму і рух природного суглоба.
Ендопротезування кульшового суглоба буває тотальним, міняються всі суглобові поверхні, і однополюсні, міняється тільки на голівці стегнової кістки (використовується рідко в ослаблених пацієнтів після перелому шийки стегна). За методом фіксації розрізняють цементне і безцементне ендопротезування, останнє фіксується за рахунок вростання в компоненти кісткової тканини.
Ендопротезування колінного суглоба буває тотальним, коли пошкоджений хрящ замінюють протезом повністю, одномищелковим – змінюють половину пошкоджених структур, а точковим – змінюють безпосередньо пошкоджену ділянку хряща.
Протезування плечового суглоба полягає в заміні основних суглобових структур: суглобової западини лопатки і головки плечової кістки. Далі виконується перевірка функції та ушивання операційного доступу. Пацієнта переводять у палату.
Післяопераційний період
Активізація пацієнта починається майже відразу під суворим контролем лікаря травматолога-ортопеда.
Після оперативного втручання потрібно дотримуватися рекомендацій:
- Уникати інтенсивних фізичних навантажень, не чинити тиск на кінцівки, прикладати лід протягом 20 хвилин кожні дві-три години.
- Дотримуватися рівня і видів фізичної активності, рекомендованого лікарем, з поступовим наростанням інтенсивності.
- Рекомендовано підняте положення руки і ноги для зменшення набряку і больового синдрому.
- Догляд за післяопераційною областю. Перев’язки виконуються амбулаторно. Необхідно підтримувати сухість і чистоту в місці швів.
- Прийом протизапальних препаратів для зменшення болю. Більшість пацієнтів відчувають після операції біль. Це пов’язано з травматичністю операції із заміни суглоба, яка зачіпає кістки, зв’язки, м’язи, іноді судини. Болі поступово стихають протягом двох-трьох місяців.
Протипоказання до ендопротезування
- Захворювання серцево-судинної системи в стадії декомпенсації.
- Загострення хронічного інфекційного процесу.
- Гостра судинна патологія (тромбофлебіт, флеботромбоз).
- Онкологічна патологія.
- Ожиріння III ступеня.
- Інфекційний запальний процес у суглобі за 6 місяців до хірургічного лікування.
Види операцій із заміни суглобів
- Ендопротезування колінного суглоба.
- Ендопротезування кульшового суглоба.
- Ендопротезування плечового суглоба.
- Ендопротезування ліктьового суглоба.
- Ендопротезування дрібних суглобів зап’ястя та кисті.
- Ендопротезування суглобів стопи.
Залежно від ступеня пошкодження, заміна буває повною і частковою. Повне протезування характеризується заміною всіх структур, тоді як часткове протезування застосовується для заміни ізольовано пошкоджених анатомічних структур.
Виділяють первинне ендопротезування, яке полягає в первинній заміні, і ревізійне протезування, яке виконують у разі зношування або пошкодження вже встановленого ендопротеза.
Реабілітація після операції
Терміни відновлення індивідуальні й залежать від чинників:
- Рівень активності, спосіб життя, вік.
- Вид операції.
- Супутні загальні та ортопедичні захворювання.
Після операції із заміни пошкоджених суглобових структур пацієнт може самостійно дотримуватися індивідуальної програми реабілітації. Така програма включає розроблений комплекс вправ ЛФК, спрямований на якнайшвидше відновлення руху і зміцнення навколосуглобової зони. За бажання пацієнта можливе перебування в реабілітаційному відділенні клініки, виконання програми під контролем лікаря-реабілітолога, фізіотерапевта.
