Тут мало бути не післяслово, а передмова. Просто вступ – бо життя по великому рахунку тільки починалося: отримав освіту, пішов працювати, горів бажанням захищати рідну Україну, у якій планував жити, дбав за всю родину, після раптового відходу у вічність молодого ще тата взяв на себе турботу про маму і сестру, не натішився племінником, і тим більше не створив власної сім’ї…. Скільки ж ще планів та задумів було у 24-річного Героя!
21 жовтня в смт. Розділ попрощалися та провели в останню дорогу нашого захисника, Дениса ГАРБАЖА, який віддав своє молоде життя за свободу і незалежність нашої держави, за мирне життя кожного з нас.
Провести мужнього сина України та востаннє попрощатися з ним прийшли священнослужителі, керівництво громади, його побратими, друзі, однокласники, найближчі та найрідніші люди.
Наш полеглий захисник Денис є прикладом справжнього патріота, прикладом хоробрості та відваги. Він чесно і до кінця виконував свій обов’язок воїна і громадянина, віддавши своє молоде безцінне життя за вільне майбутнє у незалежній Україні.
Народився Денис Тарасович ГАРБАЖ 10 серпня 1999 р. у селищі Розділ. Закінчив 9 класів Роздільської школи, після чого здобував професію електрика у Новороздільському політехнічному коледжі. Хлопчина прагнув знань, тож навчався і у Бережанському аграрному інституті. Після закінчення бакалаврату пішов працювати на ОДВ-Електрик у Новому Роздолі.
Гарна, світла дитина – водночас твердять усі рідні, друзі, знайомі, однокласники, сусіди і односельці Дениса. Товариський і компанійський. А також завжди готовий був усім прийти на допомогу. Коли не стало тата (три роки тому), 21-річний юнак взяв на себе опіку про родину – про маму, бабусю, сестру. Був опорою, був розрадою. На маленькому тракторці, який залишив тато, допомагав обробляти садибу, у себе і близьким та сусідам. Незважаючи на юний вік, все умів зробити досконало та професійно.
На шкільному фото Денис – в першому ряду третій справа, а на фото вертепу – в першому ряду другий зліва.
З перших днів повномасштабного вторгнення російського ворога став активістом селищної тероборони – чергував, їздив на патрулювання, стояв на блокпості.
Повістку отримав на робочому місці, для уточнення даних, оскільки по віку ще не мав би бути мобілізований, втім – він вирішив укласти контракт, він з юнацьким максималізмом горів бажанням якнайшвидше звільнити країну від ворога. 25 грудня минулого року відбув у військову частину з Миколаївського військкомату. Служив старшим оператором телефоністом 2 взводу зв’язку.
30 березня цьогоріч отримав «вогнепально-кульове поранення надлопаткової лівої ділянки спини» під час виконання бойових завдань в н.п. Мар’їнка – і після лікування кілька днів побув вдома – якраз із родиною відсвяткував Пасху. Які на фото всі щасливі – бабуся Орися Гарбаж, мама Анна, сестра Ярина (чоловік якої також воює з 2014 року)! Ще на кілька днів несподівано завітав у червні – як тішився кількамісячним племінником Дем’янчиком!
Того чорного для родини дня – 14 жовтня 2023-го – в обідню пору зателефонував бабусі. Потім і мамі, попередивши, що кілька днів не буде зв’язку, напевно, йшов на завдання на «нульовку». Відтоді зв’язок обірвався назавжди. Вірніше, переріс у зв’язок духовний і нерозривний – мами і полеглого сина-Героя, вдячної громади і юного Героя, бо саме завдяки їм ми тримаємо оборону, ми виборюємо свободу, ми отримуємо право на життя у своїй країні.
Загинув Денис Гарбаж 14.10.2023 року під час виконання бойового завдання у складі 2 роти зв’язку 79 бригади в районі міста Мар’їнка Покровського району Донецької області.
