Понад тиждень тому, мабуть, близько 18.00 год, на узбіччі тротуару, що навпроти магазинів «Орхідея» та «Дніпро» по проспекту Шевченка, помітив незвичайних «продавців». Дівчинка і хлопчик, розклавши на картонному «прилавку» повітряні кульки, намальовані відкритки та картинки на тему війни, браслетки та інші нехитрі сувеніри, – щоразу пропонували перехожим купити щось із цього асортименту, додаючи, що виручені гроші вони віддають на ЗСУ.
Давши і свою лепту на потреби ЗСУ, попросив «торгівців», з якими познайомився, – 10-річну Злату та 9-річного Ромчика – розповісти, хто вони і звідки і як давно займаються такою доброю і важливою справою. Виявилося, що вони дружать, хоча живуть з батьками у різних кінцях міста – на пр. Шевченка, 1 та вул. Шептицького, 1.
Дещо сміливіша Злата по – дорослому уточнила : «Свою «волонтерську крамничку» ми відкрили з моїм другом Ромчиком з місяць тому, щоб допомогти нашим солдатам, щоб вони скоріше перемогли москалів і закінчилася війна, щоб не вмирали наші герої. Перед тим, як розкладати на вулиці свою «крамничку», ми малюємо відкритки, надуваємо повітряні кульки, робимо всілякі сувеніри, а потім пропонуємо їх купити дорослим, хто проходить біля нас. А виторговані гроші передаємо на ЗСУ.
Найбільше ми зібрали грошей на українське військо, коли біля «Сільпо» відбувався благодійний концерт артистів з армії – тоді в нашу скриньку люди накидали 1000 гривень.
У ці дні ми хочемо назбирати десять тисяч гривень, щоб передати у міську раду для ЗСУ. От сьогодні ми вже зібрали трохи більше 300 гривень…».
А її мовчазніший друг Ромчик за той час встиг реалізувати дорослій пані та її донечці синю повітряну кульку і радісно вкинув «виторг» – десять гривень в картонну скриньку – касу.
Аби не відривати маленьких новороздільських волонтерів від важливої роботи, тепло попрощався з ними, побажавши їм успіху у їхній благородній справі. Вони подякували і в один голос промовили “Слава Україні!”. “Героям слава!” – автоматично відповів, дещо ошелешений від такого прощання з Златою і Ромчиком. У цей момент раптом запекло в очах – мабуть, порошинка потрапила або щось таке…Ну, ви мене зрозуміли…
Іван БАСАРАБ
