19 серпня, в день свята Преображення Господнього, в с. Бориничі, відбулася проща з нагоди 160-ліття об’явлення Богородиці. З цієї нагоди Архиєрейську Божественну Літургію очолив єпископ-помічник Стрийської єпархії Преосвященний владика Богдан Манишин. Єпископа найщирішими словами привітали парафіяни на чолі з парохом отцем Тарасом Турківським.
Звертаючись до присутніх з проповіддю, владика Богдан роздумував про зміст Євангелія свята та його значення у духовному житті людини: “Святий Єфрем Сирійський казав, що Преображення Господнє є подією, що стала ключем до розуміння Старого і Нового Завіту, бо в цій події ці два завіти начебто зустрічаються. З Євангелія знаємо, що Ісус вивів трьох своїх учнів на гору перед своїми Страстями. Як каже апостол Петро у посланні, там на горі, Ісус показав славу їм свого божества. Дві ключові постаті Старого Завіту – Мойсей та Ілля були з Ісусом і розмовляли про його страсті і воскресіння, але прославлене на Таворі тіло Ісуса Христа є провісником прославленого тіла у Воскресінні. Отці Церкви також проводять паралелі між горою Тавор і Оливною горою. Ті самі учні йдуть з Ісусом на молитву, тільки в Преображенні обличчя Ісуса сяє наче сонце, а на Оливній горі вкривається кривавим потом. На Таворі і у Гетсиманії мова йде про страждання, смерть і Воскресіння Ісуса Христа.
Петро на Таворі говорить “добре нам тут бути”. В нього навіть зродився проєкт побудувати там три намети. На Таворі він був щасливий як ніколи. Але слово Отця до Сина у Святому Дусі дає нам свідоцтво того, що благодать діє лише тоді, коли ми слухаємо Сина Божого. Момент слухання стає місцем нашого особистого преображення. “Це Син сій улюблений, його слухайте”, – чути голос Отця. Для нас немає проблем, що він улюблений Син, адже він творить чудеса, помножує хліби, вирішує справи. Але бачачи Бога, який сходить туди, де страждання, людину починають терзати сумніви: якщо це Син твій улюблений, то навіщо йому хрест і страждання. Натомість Ісус каже “я прийшов, щоб віддати своє життя як викуп за багатьох” і віддає він його добровільно. І коли ми сьогодні проводжаємо в останню путь домовини наших Героїв, кажемо, що вони віддали своє життя за волю України і повертаються до нас непереможними. Тоді, коли стається сходження Ісуса аж на хрест, ми маємо проблеми зі слуханням Бога. Ми питаємо, чому Бог це допускає?. Справа в тому, що людство у своєму пориві за тим, що є легше, простіше, хоче зробити добре і вирішити проблеми. Але коли людство виставляє Бога за двері, а тоді питає, “Боже, чому ти мене покинув?”. Тому, коли ми стоїмо перед Божим обличчям і хочемо його бачити, маємо захотіти також перемінитися”, – наголосив єпископ.
“Коли сьогодні хочемо збагнути нашу долю, долю України, ми маємо зрозуміти те, що у всесвітньому масштабі Україна завжди мала місію стояти на пограниччі між добром і злом. І хоч вона завжди несла важкі втрати, вона стримувала зло. Історія найкращий вчитель, але вона нікого ще не навчила. Однак ми маємо стати тими, хто враз з пророком Єремією має сказати “вгору піднесім серця”. Ми маємо себе відчути любленими дітьми Божими. Лише тоді, коли будемо йти за Христом не тільки до ламання хліба, але і на Голгофу, даючи добровільну згоду на його волю, що б не відбувалося, лише тоді ми відчуємо себе щасливими і завжди будемо чутися добрими дітьми Божими, які є в руках люблячого Отця. Того бажаю кожному і кожній з вас як рівно ж собі”, – сказав владика Богдан, завершуючи проповідь.
Після Літургії владика освятив копію Бориницької Богоматері «Керничної», яку залишать до почитання у каплиці.
Усі вірні мали можливість приступити до Таїнства Покаяння і прийняти Пресвяту Євхаристію. На завершення владика поблагословив первоплоди та уділив усім прочанам повний відпуст.
