16.5 C
Lviv
19.07.2025
«Вісник Розділля»
Новороздільська ОТГ

Новий Розділ – місто моє обітованне…

Новий Роздоле, місто моє обітованне!

Надійний дах над моїм першим домом №3 на 9-у кварталі.

Сонце, що розсіює туманний Альбіон моїх розгубленостей,

коли вже (!) треба обирати правильний вибір…

Якоре, що утримує мене у стихії буття

від енергій підступних хибних висновків і цінностей.

Вчителю, що змалку навчав мене справжніх житейських істин,

що люди є добрі і лихі, а також ні те ні се, себто байдужі.

І що росіяни, з якими в дитинстві жив на 9-му кварталі,

з якими ходив на старе озеро на рибу і запекло до синців грав в футбол на поляні, а також воював з ровесникакми із сусідніх кварталів, це справжні друзі, такі ж як і ми, місцеві, та “східняки”.

І що ніхто тоді не повірив би, що їхні єднокровні брати з ерефії,

у 2022-му віроломно залиють кров”ю Україну і вбиватимуть по – звірячому дорослих і дітей,

і гвалтуватимуть по – звірячиму дорослих і неповнолітніх українок.

Що вони прагнуть стерти нас з тіла Землі.

А моїм класом був простір 9-го кварталу, де я разом ровесниками

слухав різні історії, до речі, не такі, як нас вчили у школі.

Наші наставники – квартальний зять дядя Володя Красавчик, що прибув з Донбасу у Новий Розділ на “хімію” (так тоді дехто називав виробництво), розповідав блатні історії і про те, що мужику треба тримати удар і не здаватися,

а дядя Міхеєв, батько мого друга дитинства Володі, оповідав неймовірні історії про війну, де наші солдати завжди перемагали фашистів;

натомість вуйко Дейнека і вуйко Борисовський інколи казали мені та ще двом-трьом друзям про дещо іншу історію та “хлопців з лісу”. Але здебільшого натяками. Утім, про “москалів” ми вже й без того знали від своїх вуйків і дідусів…

А ще у нашому квартальному класі, споглядаючи сором”язливо на старших квартальних дівчат, ми з ровесниками спізнали на все життя довершеність жіночої вроди. Нашими Бездоганними Красунями, яких запам”ятав на все життя, були Орися Дейнека, Люба Малонушенко,Таня Дурандіна, Ліда Бражник (вона померла у віці 18 років – і її смерть врізалася у мою дитячу пам”ять на все життя)…

Я міг би ще довго – довго розповідати про моє місто обітованне, яке для мене, перефразовуючи вислів Ернеста Хемінгуея про Париж, є святом, яке завжди зі мною. Але, стоп, сьогодні 70 -річчя Нового Роздолу, тож пора відзначати ювілей. Є декілька давніх друзів, з якими буде приємно згадати місто, у якому живу з 1958 року…

Іван БАСАРАБ

Схожі повідомлення

Насамперед кортеж із тілом воїна  Юрія Стомарівського  зупинився біля будинку, де він  разом  з батьками, двома братами і сестрою прожив майже 40 років. Його у скорботі і невимовному горі зустріли рідні, сусіди та усі, хто зміг прийти. Так само Героя зустрічали мешканці громади побіля Алеї Героїв…

admin3

Вчитися ніколи не пізно, а деколи – ще й необхідно, особливо коли від твого професіоналізму залежать тисячі споживачів

admin3

Новорозділець Олег КУЗЕНКО до останнього подиху мстив москалям за завдані ними впродовж понад 350 років кривди українцям, за мільйони вбивств українців, за їхнє прагнення зробити нас рабами, знищити наш прадавній народ, за геноцид – голодомор (Про Чин похорону Героя)

admin3

Іван – Мар’ян КРЕВЕЦЬКИЙ – гордість Роздільської землі (доповнення до інформації “Новий імпульс у дослідженні  наукової  спадщини  видатного українського історика та громадського діяча Галичини у першій половині ХХ ст. Івана – Мар’яна Кревецького – РЕД.)

admin3

Дорослі  пластуни вносять свою лепту у обороні Держави, а наймолодші  – набираються досвіду і відпочивають на природі

admin3

Віддаймо шану Герою

admin2