Герой України Роман ШУХЕВИЧ (30 червня 1907 – 5 березня 1950)

Пам’ятаймо генерала Шухевича, рід якого походить з нашого Розвадова (“Твоє Розділля”)

Хто для нас генерал Шухевич, Головний командир УПА генерал Шухевич – це найперше приклад для усіх нас. Історію потрібно вчити і найперше тому, що минуле – це досвід.

На превеликий жаль, історію цього року прибрали зі ЗНО і вважаю це прямою диверсією проти нашої нацбезпеки.

На превеликий жаль, за попередньої влади так написали наш підручник з історії для 10 класу, що там досі вчать про колабораціоналізм на прикладі Романа Шухевича.

Одна з причин того, що ми маємо зараз війну – це незнання широким загалом нашої нації, нашого минулого. Можливо, через те, книговидавці розповідають, що з початком повномасштабної війни зросли продажі книжок на історичну тематику. Мабуть, через те, що для багатьох 24.02.22 було шоком і люди почали ставити собі питання: “чому?”. Історія має причинно-наслідковий зв’язок і те, “що і чому?” відбувається з нами сьогодні є наслідком вчорашнього “що і чому?” і поза-поза…

Так ось, війна не почалася 24.02.22. Хто вчив чи кому вдома розповідали нашу історію, той знав не лише, що ця війна точиться століттями і зараз її один з переломних моментів, а й те, що несе за собою московська окупація. 73 р. тому генерал Шухевич загинув у боротьбі зі східними окупантами. За його плечима була УПА – яку він створив, якою він командував і яка найдовше з усіх армій Європи вела збройну боротьбу проти ворогів в умовах їхньої окупації (останній бій у 1960 р., а останній упівець вийшов з підпілля у 1991 р.).

Коли нам важко – згадайте, як було упівцям!

Михайло ГАЛУЩАК

ВІД РЕДАКЦІЇ. Рома́н Шухе́вич (псевдо: «Білий», «Дзвін», «Роман Лозовський», «Степан», «Чернець», «Чух», «Тур», «Тарас Чупринка»; 30 червня 1907, м. Львів^[1], Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина  — 5 березня 1950, с. Білогорща, нині у складі м. Львова, Українська РСР, СРСР) — український політик, громадський і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Активний діяч ОУН. Один з організаторів замаху на Станіслава Собінського та Еміліяна Чеховського. Учасник боїв на Красному полі на стороні Карпатської Січі. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» у складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії (1943—1950), голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950). Борець за незалежність України у XX сторіччі. Батько Юрія-Богдана Шухевича, старший брат Юрія Шухевича.

2007 року Романові Шухевичу посмертно присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена Держави. Посмертно іменований найвищим почесним пластовим ступенем гетьманського скоба (1950).

Петро Дужий, ідеолог ОУН, писав про Шухевича: «Боротьба за волю українського народу, за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа Шухевича — людини виняткового гарту».

Своє історичне призначення на вищих посадах в українському визвольно-революційному русі доби Другої світової війни Роман Шухевич бачив у тому, щоб сконсолідувати сили ОУН, розхитані нацистськими репресіями, усунути розбіжності та кризу в Проводі ОУН, яка виникла на початку 1943 року, підтримати ініціативу Крайового проводу ОУН на ПЗУЗ щодо створення Української Повстанської Армії та перетворити її в інструмент боротьби за Українську самостійну соборну державу.

Шухевич, усвідомлюючи необхідність демократизації деяких організаційних та ідеологічних засад діяльності ОУН, зорієнтував Організацію на створення всеукраїнського політичного представництва у формі УГВР. Завдяки цьому український визвольно-революційний рух, спочатку репрезентований лише ОУН, з літа 1944 року набув загальноукраїнського значення, позбавився монопартійних впливів і почав просуватися на схід.

(Матеріал з Вікіпедії)