Не знаю, чи у Василя Ґренджі-Донського, поета із Закарпаття, були відчуття, що його вірш “ПлиНе кача” (“Плавле кача”) стане журливою піснею-пам’яттю для Небесної сотні… Він писав її для увічнення пам’яті січових стрільців, котрі загинули поблизу Хуста в боротьбі з мадярами. Він писав її для матерів, котрі народжували синів, щоб жити. Він писав її для рідної Срібної землі, ключ любові до якої лежить на дні Тисини, отієї ріки Тиси, що в серці кожного русина-закарпатця!
Вірш увійшов до першої поетичної збірки Василя Ґренджі-Донського “Квіти з терням” (“Квіти з терньом”), виданої 1923 року. Вступне слово до неї написав і схвалив за “високу патріотичну ноту” поет, прозаїк і драматург Василь Пачовський, племінник Михайла Пачовського – першого в дорадянські часи директора української гімназії в Долині, що на Прикарпатті. Звідси й пролягла моя дорога пошуків до Закарпаття, де народилися слова пісні-реквієм “Плине кача”…
Не можна забувати автора навіть тоді, коли вірш став народною піснею. Не можна стирати її історичність, надумано приписуючи етносу, недотичному до неї. Не можна, бо в ній оспіваний героїзм зі світлою тугою прощання, що одізвався в наших серцях із загибеллю Небесної сотні під час революції Гідності.
Василь Ґренджа-Донський прожив 77 років (24.04.1897 -25.11.1974). Народився у Воловому (Міжгір’ї), помер на чужині, в Братиславі, де й похований. У прощальному слові влучно сказав про свого побратима письменник Августин Штефан:”Жив, працював і страждав недаремно!”
Переслідуваний угорцями, що окупували Закарпаття, він пізнав тюрми та концтабори. Утік до сусідньої країни, врятувавшись від смерті, але свободи для творчості не спізнав, бо й там нею не давали дихати на повні груди. А він інакше не вмів і не хотів. Тому лише після смерті і на Закарпатті, і в Чехословаччині (Словаччині) глибше прониклися його життям і творчістю. Дочка Зірка в США зуміла вродовж десятиліття (1981-1992) видати за сприяння діаспори впорядкувані нею 12 томів. До першого тому й увійшла поетична збірка “Квіти з терням” (“Квіти з терньом”) з її уславленою “Плине кача”.
Автор слів віднайдений. Хто ж написав музику, що стала також народною? Наразі можу лише припустити, що автором її є також закарпатець піаніст, диригент і композитор Дезидерій Задор. Власне 1944 року він видав збірник “Народні пісні підкарпатських русинів” і там була пісня “Плине кача” на слова Василя Ґренджі-Донського.
Історія сама поправляє нас. Це Божа справедливість. З 2015 року чинний закон України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті”. У почесному списку є Василь Ґренджа-Донський. 17 лютого 2021 року схвалена постановою Верховної Ради України заява про визнання революції Гідності як історичного державотворення незалежності України – живе вкраплення до вічності. До сльози, що зронюється від печалі й гордості. В усіх і кожного, чиє серце відкрите до любові України!
Vova Bragin, Classifieds Chicag/Оголошення Чикаго, 17 лютого 2022р.
* Василь Ґренджа-Донський.
Світлина з відкритих джерел.
* “Плине кача”.
