
Одного разу жаби вирішили позмагатися між собою, хто перший забереться на вершину високої гори. Жаб бажаючих взяти участь у цьому змаганні виявилося чимало. З усього лісу зібралися його мешканці, щоб подивитися, як жаби зазнають фіаско і посміятися з них, оскільки завдання здавалося нездійсненним. Змагання почалося і жаби кинулися вибиратися на вершину. І тут же почалися глузування з боку гостей: – Ти подивися на них, вони ж зараз впадуть всі! – “Це ж неможливо, що вони про себе уявили!” – «Вам ніколи не досягти вершини!»
Жаби почали падати з гори одна за одною. Звірі продовжували кричати: – Ви подивіться як високо, а Ви такі маленькі і слабкі! – «Це ж тяжко, а у Вас такі маленькі лапки!» – “Ви ж жаби, а не орли!” Чуючи ці глузування, дедалі більше жаб сходило з дистанції. Минуло ще трохи часу, і всі жаби втомилися та відмовилися від своєї мети.
Тільки одна жаба вперто дерлася на вершину. Незважаючи на глузування, гучні висловлювання «неможливо» і важкий шлях, вона піднімалася все вище та вище. І ось настала та мить, коли жаба-переможець була вже на вершині гори, досягнувши своєї мети. Всі були здивовані і навіть шоковані: «Як же ця маленька жаба могла видертися до вершини такої великої та плоскої гори?»
Коли вона спустилася, то до неї підійшли учасники змагання та спостерігачі та запитали: «Як тобі це вдалося? Який у тебе секрет? А вона була просто глуха! Вона не чула, що це “неможливо”.
Неможливо – це лише гучне слово.
Неможливо це не факт. Це лише думка.
Неможливо – це не вирок. Це виклик.
Неможливо – це шанс перевірити себе.
Неможливо – це не назавжди. Неможливе можливо!
Артур ГАЙСИН #haisynteam