Авдіївка, як маленька ілюстрація України: тут гинуть Герої, невтомно боронячи Батьківщину, тут здихають сєпарські безславні чорти, заслані Кремлем, тут живуть нескорені прості люди, не втікаючи, а люблячи Україну і роблять все для допомоги захисникам. Тут нікому не байдуже! І так має бути у всіх куточках України, дух визволення і боротьби. Так здобудемо перемогу!
Тут голівки діток вкриті сивиною, а слово “град” викликає інші асоціації, аніж у львівських…Тут на свята довкола церкви не бігають безтурботні дітваки, бо навколо храму заміновані поля.
Тут ресурс сили і впевненості в абсолюті, бо тутешні люди бачили та відчули, що таке московити…тому тут баєчок про мир немає, а щоденна праця й боротьба до перемоги.
Вулицями, між розбитими під “градами” будівлями та відновленими в розраді, а не розпачі, пахне новим життям, ясними муралами віри, надії і любови…
Надійка БАСАРАБ
