Моє останнє слово Матері-Україні, моїй земній колисці.
Я звертаюся до України, а бачу в уяві всіх Матерів Землі: Матір-Грузію, … Матір-Латвію, Матір-Білорусію, Матір-Францію, Матір-Індію, всіх, всіх, всіх прекрасних Матерів народів планети. Ви у моєму серці творите чарівний образ Великої Матері Всесвіту! Благо вам!
Мамо-Україно!
Дякую Тобі за руки ласкаві, котрі пестили мою душу, і за серце Твоє незміряне, котре напоїло мене з джерела мудрості, вірності, краси й пісенності.
Дякую Тобі за те, що Ти дозволила мені стати одним з Твоїх Синів, спадкоємців Лицарства Безсмертної Січі. Благо Тобі!
Мамо, неймовірно тяжкі Твої шляхи, але Ти вийшла крізь хащі ворожнечі і насилля до вселенського обрію самоствердження і владно заявила про свою невмирущість!
Ти ніколи не вмреш, Мамо, бо маєш в глибині народного серця Корінь Вічності, який тягнеться у нескінченність Буття.
Ось мій Заповіт Тобі, Мамо-Україно.
Бережи СЛОВО-ЛОГОС, бо Воно — Подив Великої Матері, і, втративши Його, Твої сини щезають в безодні Небуття!
Бережи душу Дітей Твоїх, постав на сторожі біля них не друковане слово, яке можна затьмарити і перекрутити, — постав на сторожі коло них ЗОРЯНЕ СЛОВО — ПЕКУЧУ СОВІСТЬ, щоб вона переслідувала їх і вдень і вночі, якщо вони забудуть любов до Тебе!
Твоє майбуття — у вінку вільних Народів, у непорушнім братерстві Націй Планети. Але не держави, не економічні формації визначать шляхи Твої і Твоїх сестер, а Вільна Духовна Громада Народів.
Грядуща Хартія Свободи на чільне місце поставить Любов. Ти не забудеш, Мамо, цього Заповіту?
Любов і Свобода — лише цією стежкою проведе Зоряне Братерство людей Землі до Нового Світу!
Воскресни, Мамо!
Пора ткати зоряне покривало Нового Буття. Світ чекає. Чекають далекі зорі. Дерева і квіти мріють про людей світлих і чистих, котрі мають прийти. Чути дзвони Небувалої Епохи — Епохи Великого Всеоб’єднання Сущого.
Мамо-Україно! Дай мені стати порогом до Твоєї Нової Хати!
