Кожна казка закінчується щасливо. Тобто Перемогою, як думає зараз кожен поціновувач казок. От і юна казкарка, шестикласниця Березинської ЗЗСО ім. А. Марунчака Ангеліна ВОЗІВ зайняла ІІ місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу «Птах року -2022» у номінації «Кращий літературний твір».
Ангелінка написала сучасну казку «Ластівка Джавеліна» (керівник роботи – учитель української мови і літератури Курах С.О.), яка завершилася – миром і Перемогою. Читайте – насолоджуйтеся – і мрійте.
Вітаємо з перемогою Ангеліну Возів і бажаємо подальших творчих злетів. Та з її дозволу друкуємо текст казки.
Ластівка Джавеліна
На Херсонщині жила сім`я Коваленків. Батьком був учителем, мама – ветеринаром і дві донечки. Одного ранку дівчатка побачили біля під`їзду маленьку ластівку, яка, очевидно, постраждала під час вечірньої грози. Принісши її додому, діти з мамою надали пташці допомогу. Ластівка, відчуваючи турботу і догляд, з кожним днем ставала міцнішою. Це літо було пречудесним: ранкові польоти, обідні ігри з дітьми, затишні сімейні вечори. Наближалася осінь, і ластівка спокійно полетіла в теплі краї.
Весна 2022 року…Повертаючись додому, ластівка побачила хребти будинків, спалені поля і ліси. Стукаючи у вікно кімнати до своїх дівчаток, вона відчула острах. Ніхто не відповів. «Мабуть, мої у Києві», – подумала ластівка, згадуючи розмови дівчаток. Гайнула на столицю, а там картина ще сумніша. На щастя, тут зустріла ластівку по імені Мрія, яка розказала, що в Україні зараз лихо: напала росія. Люди втікають від війни.
Ластівка засумувала, а її знайома каже:
“Не розкисай! Від цього краще не стане. Усе у твоїх крилах!”
“Що ми можемо?”
Ластівка Мрія гордо стріпнула крилами і запитала: “Як тебе звати?”
“А-ааа….. мене… я не знаю. Мені не дали ім`я”.
“Ну, тоді ти будеш Джавеліна”.
“Красиво”, – відповіла ластівка.
Мрія мала план. Ластівки-подружки полетіли в Суми до Конотопської бабусі, яка дала їм чар-зілля, яке може діяти лише три години. Пташки випили його і перетворилися на привабливих панянок і телепортувалися у бункер путіна. Серця у грудях шалено билися, але дівчата зорієнтувалися і подалися на кухню. Робітниці зготували смачнючу вечерю. Коли Валодя її скуштував, то перетворився на Людину, але водночас став невидимим.
Не стало диктатора – змінилася політика росії. За кілька годин ворожі війська відійшли від українських земель, наші ЗСУ гнали ворогів. У повітрі пахло миром та перемогою.
Дівчата-ластівки розуміли, що дія зілля закінчується. Ставши пташками, вони повернулися в Україну. За кілька днів Джавеліна і Мрія почула рідні голоси сім`ї Коваленків …
