Це – Богдан СПАС, Михайло ТУРЧИН та Василь НАГРЕБНИЙ (на фото). Щоправда, їх було четверо, проте ім’я четвертого учасника на його прохання не називаємо. 30 квітня 1971 року, напередодні одного з найголовніших свят комуністичного СРСР, Державний Прапор висів на найвищій міській споруді всього декілька годин, поки його не зняли «кадебісти», але в смутні часи переслідувань КДБ СРСР патріотично налаштованих українців, коли у тюрми було запроторено тисячі інакомислячих, коли навіть за набагато меншу протестну дію репресивний апарат КПРС нещадно карав «винуватців», це був воістину геройський вчинок школярів, а резонанс про подвиг невідомих патріотів вийшов далеко за межі СРСР. І якби їх викрили нишпорки КДБ, то, безумовно, покарання і для них, а, можливо, і для їхніх батьків, було б суворим. На щастя, цього не сталося.
До прикладу, коли за пропозицію інженера Новороздільського РДГХП «Сірка» світлої пам’яті Богдана Конюшика, щоб, окрім збірної СРСР, у міжнародних змаганнях виступала ще й збірна УРСР, укомплектована гравцями українських команд майстрів, висловленого приблизно у ті ж роки у листі до ЦК КПРС, скромного інтелігента було ув’язнено на декілька років за надуманим звинуваченням (згодом, після повернення на волю, він так і не оговтався від пережитого і навіть сім’я ( його дружина була росіянкою) розпалася, а невдовзі відійшов у вічність).
Згодом у кожного з них по – різному склалася доля. Зокрема, з цієї відважної групи юних націоналістів вже чимало літ тому відійшов у вічність Василь Нагребний, світла йому пам’ять. Богдан Спас та Михайло Турчин закінчили вузи, одружилися, працювали у Новому Роздолі: пан Богдан, активний рухівець з перших часів створення НРУ, викладачем у політехнічному коледжі, а пан Михайло – на виробництві РДГХП «Сірка», певний час очолював один із цехів. Вони – мої давні приятелі, але про свій подвиг оповіли аж коли Україна була незалежною державою декілька років. Що й не дивно, бо ж у «Декалозі українського націоналіста» сказано: «Про справу не говори з тим, з ким можна, а з тим, з ким треба»..
На завершення додамо, що відомий краєзнавець та дослідник національно – визвольних змагань Зіновій Горін докладно описав подвиг школярів Новороздільської СШ №3 у публікації «Напередодні 1 травня 1971 року чотири учні Новороздільської СШ №3 вивісили жовто-синій прапор на водонапірній башті міста. Слава юним героям!», надрукованій у «Віснику Розділля» (№20 за 28 травня 2021 року).
Вітаємо шановних Богдана Спаса та Михайла Турчина з Днем Державного прапора України і Днем Незалежності! Слава Україні!
Іван БАСАРАБ
Від редакції. УТОЧНЕННЯ: на фейсбук – сторінці “ВР” у заголовку публікації замість слів “31 травня” правильно слід читати “30 квітня“
