Зрештою, на всіх теренах рідної Неньки маленькі українці за покликом сердечок стали на захист Держави. У них своя зброя – іграшкові автомати та пістолети, свої дворові бойові формування, свої штаби. Проте в усіх українських дітей єдиний ворог: нелюди – росіянці, які вбивають українських захисників, українське цивільне населення, їхніх ровесників, хлопчиків та дівчаток, матерів і батьків, бабусь і дідусів. І за безжальне смертовбивство українського народу наші діти та внуки мститимуть ворогу завжди – і тепер, і коли стануть дорослими і матимуть справжню зброю, і коли стануть дідусями, і навіть коли відійдуть у Засвіти. Бо праведна помста за звірства росіян не має терміну давності і рамок буття. Вона – вічна, як вічна Україна.
У лавах маленьких бійців і славна новороздільська дітлашня. І кожен веде спротив ворогу, як може. Дехто, наприклад, як пластуни – новаки міської Пластової станиці, виготовляють енергетичні батончики та передають смаколики захисникам і захисницям, у такий спосіб підкріплюючи їх та нагадуючи їм про їхні домівки, про віру в них. Ще дехто організовується у загони «бійців ЗСУ» та в «орків» (щоправда, таких майже не буває, бо майже усі діти відмовляються навіть від ігрових ролей московитів).
Проте, мабуть, найбільшого поширення у місті набули волонтерські загони, які споруджують «блок – пости», стоять на вахті із зброєю і закликають містян вкидати у змайстровані скриньки пожертви на потреби ЗСУ. Зокрема, такий діяв впродовж 27-28 липня у дворі обабіч будинків №15 та №17 проспекту Шевченка (див на фото).
Як з’ясував репортер, першим проявив ініціативу встановити «блок – пост» для збору пожертв на російсько – українську війну 7-річний Давид Дяків з будинку №17. А поштовхом – схожий волонтерський «блок – пост», який він побачив 26 липня, ідучи з бабусею Марією в поліклініку. «Раніше подібні я бачив по – телевізору, – говорить Давид, – а минулої середи побачив свого друга ще із садочку, який зі своєю патріотичною командою збирав у скриньку кошти нашим воїнам – захисникам у кварталі біля лікарні . Та й подумав, що і нам треба так вчинити».
Повернувшись додому, у дворі Давид поділився наміром із своїм товаришем з 15-го будинку 8-річним Максимом Крижанівським, який тут же підтримав патріотичну пропозицію. Далі до доброї справи долучилися Назар Романичак та інші хлопці та дівчатка.
Наступного дня, у четвер, робота по спорудженню «блок – поста» закипіла. Малечі охоче взявся допомагати Максимків батько Андрій Крижанівський, зокрема, підказував і власноручно виготовляв з гілок оборонні «їжаки», укріплював захисний щит. А водій із сусіднього магазину «Родинна ковбаска» на ім’я Денис приніс картонну скриньку, яку перемотали скотчем, залишивши щілину для вкидання грошей. На скриньці лаконічно написали : «Кошти на потреби ЗСУ. Слава Україні!».
Десь через годину «блок – пост» був задіяний. І дитячий волонтерський пост приступив до виконання своєї важливої місії. До слова, у групі загону був і Дмитро Ганусин із сусіднього будинку, батько якого Назар з весни захищає в лавах ЗСУ Державу, зокрема, і Новий Розділ, від споконвічного ворога українців – росіян.
До речі, як повідомив Андрій Крижанівський, першим показав добрий приклад і вкинув у скриньку грошову пожертву згаданий водій Денис, а далі долучалися й інші люди.
І діти, і їхні батьки, родичі та сусіди відчували у цей час особливу піднесеність. Щоправда, трішки засмутив позитивне емоційне тло кавказької зовнішності водій темно – синього «буса», який пробурчав суворо на «общепонятном», мовляв, «убєріте ето в сторону, праєхать нєвозможно» (йому треба було їхати внутріквартальною дорогою з тильної сторони міського готелю, у якому тепер розміщені різноманітні офіси та підприємства). Утім, це навіть не інцидент, а так собі – дрібне непорозуміння.
Наступного дня, 28 липня, коли відзначалися свята Хрещення князем Володимиром Київської Русі та Державності України, патріотичну акцію було завершено.
Коли вашому автору оповіли цю зворушливу історію, то запитали, в яку організацію передати дитячий «волонтерський збір» на потреби ЗСУ. Тут же і з’ясував – в Гуманітарний штаб Нового Роздолу, розташований у приміщенні МБК «Молодість» (пр. Шевченка, 13,конт. тел. -063 456 0444). До речі, як повідомив голова Штабу Олег Павлишин натепер отримано вже декілька дитячих волонтерських пожертв на потреби ЗСУ. В Гуманітарному штабі вирішено, що за зібрані новороздільськими дітьми кошти буде придбано військові компаси для наших захисників. А відтак – із внеском «блок – посту», який два дні діяв з ініціативи маленьких мешканців будинків №15 та №17 по пр. Шевченка, коштів на військові прилади для бійців побільшало. Слава Україні! Слава ЗСУ! Слава новороздільським дітям, які ведуть свою війну з російськими нелюдами – загарбниками!
Іван БАСАРАБ