16.5 C
Lviv
23.02.2024
Україна

Реалії мирного міста

18 травня 2022 року. Виявляється, є певна категорія співвітчизників, які, прикриваючись посадовою інструкцією, відмовляються сприяти нагальним потребам військовим у певному “мирному місті”. Прикро, бо ж саме завдяки солдатам і офіцерам, які на фронтах дають гідну відсіч російським варварам, такі особи мають змогу жити і працювати під мирним небом там, куди ворог не прорвався.

Про це у публікації командира ПЗРК “Стугна” Тетяни ЧОРНОВОЛ, надрукованій у розділі “Блоги” інтернет – видання “Цензор.НЕТ”: https://censor.net/ua/b3342066.

Вчора я плакала на заправці одного великого залитого сонцем міста.

Напередодні, нас, трьох бійців зі “Стугною”, накрило зразу після нашої роботи (ми навіть збитки не встигли зацінити). Перша ж міна лягла біля нас – отож тягнути в сховок Стугну, вже було пізно потім їх, мін, було ще багато. Але нам пощастила – оптика лишилася ціла, я повезла Стугну в ремонт. І це була вже третя заправка, де мені, військовій, відмовили продати бензин. Проте тут відмовили з особливою люттю. Продавщицям не сподобало моє прохання зв’язатися з керівництвом, щоб я могла попросити хоч 10 літрів. Коли я зауважила, що я заслужила право КУПИТИ бензин в місті, яке я вже місяць захищаю…їх просто прорвало.

Вони мені, кричали, бризкаючись отрутою, що вони впізнали, що я Чорновол. Що я та сама негідниця депутатка і тому ніяких прав “качати права” у мене не має.

Я перерахувала кількість спаленої техніки і русні, тут же, недалеко в 50 кілометровій зоні біля їх міста, тоді мені було сказано, що я піарюся тим, що воюю. Навколо стояло купа цивільних, яких заправляли по талонах, і ніхто мене не підтримав…

Сльози самі бризнули в мене з очей від образи. Я може би ще стрималася, але мені було геть погано, пневмонія. Місяць напередку з ковідом і остання ночівля в окопчику далася взнаки. Окопчик той, був чисто, як могила. Два на півметра і глибиною півтори. “Хто спить в могилі –довго житиме” -казала я собі скручуючись калачиком на його дні, але якби акуратно я не рухалася грудки глини все одно скочувалися мені в обличчя і пісок скрипів на зубах. Зате ворожі “пташки” з тепловізорами, мене в цій “могилі” перекритій зверху, не бачили. Про пневмонію я якось навіть і не подумала…

Ну, нічого оптимістично, вирішила я, Стугну все-одно вести на ремонт, якраз і підлікуюся.

Я не могла навіть уявити, що на всіх заправках мені відмовлять.

“Вам, військовим, держава повинна купувати”, -в дві глотки кричали мені продавщиці… Можливо і повинна, але без жодних нарікань я всі дні війни заправляюся за власний кошт. Військова зарплата дозволяє, хоча ніхто з мого підрозділ, який без перепочинку на нулі(дехто з першої ночі війни) ні разу не отримував славнозвісних бойових 100 тисяч.

Хіба що перед поіздкою, я домовилася з мінометниками – я їм позичила пікап для роботи, а вони пообіцяли, як повертатимуть віддячать військовим бензином. Але повернулися мінометники чорніші ночі – в кузові пікапу плюскотіла кров…

Велике залите сонцем місто такого не бачить і не знає, орків тут зупинили давно і на підступах, місто живе в мирі, військові тут, бачте, вже викликають лють своїми “правами”.

Зовсім по іншому було на початку війни. Коли я іздила за ракетами для корсара під Малин я буквально проскочила попереду ворожої колонни. На мості в Радомишлі вже блоками заклали дорогу, я пояснила що везу ракети і для мене кран посунув блок. Пуста я вкотилася на закриту заправку БРСМ. Слава Богу там, ще були робітники, які не відмовили -заправили…

Невже війна так всім набридла, до недалекого фронту звикли (танки там окопалися, снаряди не долітають), що підтримка військових в цьому великому залитому сонцем місті вийшла з моди? Так скрізь? Чи тільки тут? Місто, до речі, населене семидисятитрьохвідсотковими, і я собі уявляю, що таким комфортніше вірити, що війну виграє та їх захищає виключно один самотужки величніший Володимир Олександрович? 

Схожі повідомлення

Спартц підняла до рівня Білого дому ті питання, на які українська влада не відповідає, – Бутусов. ВIДЕО

admin3

Судова мафія проштовхує через Верховну Раду низку неконституційних рішень з відновлення ВРП, – Жернаков

admin3

Види опалення

admin

ВІтаємо друга МАРАДОНУ з черговою відзнакою Української Добровольчої Армії – орденом Лицарський Хрест УДА!

admin3

22-річний наркозбувач зі Львова замовляв “амфетамін” через “Телеграм”, а отримавши, реалізовував товар замовникам

admin3

Про Маріуполь та денацифікацію Росії

admin3

Залишити коментар