Багато хто дивився інтерв’ю командирів Азова з Маріуполя. Особливо звернули увагу на офіцера управління розвідки полку “Азов” Іллю Самойленка.
Хто такий Ілля Самойленко? Той бородань, який проводив прес-конференцію англійською мовою після виступу замкомандира полку “Калини” і багатьох вразив вільним володінням іноземною мовою.
Ось декілька фактів про Іллю Самойленка:
Ілля Самойленко – командир та спікер “Азова”. Разом з побратимами знаходиться на “Азовсталі” та тримає оборону у майже повністю захопленому росіянами Маріуполі.
Протягом довгих днів блокади Ілля Самойленко розповідав новини з підземних катакомб.
Пішов на війну у 21
Воювати Ілля Самойленко пішов у 2015 році, коли йому був 21 рік.
“У мене тут вже були друзі, які кликали. І моє бажання воювати – це розуміння себе як громадянина. Як у Стародавній Греції: Хочеш бути громадянином? Ласкаво просимо на військову службу. У 2015-му остаточно вирішив – іду”, – розповідав він у інтерв’ю.
Вчиться на істфаку
Ілля – майбутній історик. Він навчався на історичному факультеті Київського національного університету. Мріє завершити навчання після закінчення війни.
У нього протез та штучне око
Ілля втратив у бойових діях ліву руку та праве око.
У нього – титановий механічний протез та штучне око.
“Я вибухнув на власному боєприпасі при установці розтяжки через те, що поруч упав ворожий снаряд. Раптово почався обстріл, коли я мінував територію. У мене в руках був запал від боєприпасу, і він, від вибухової хвилі, детонував. Мені – все відразу в обличчя, в руку, в ногу. Поруч були товариші, вони мене перев’язували. Тоді я відчув, наскільки важливі медичні курси для солдатів. Думаю, якби зі мною це сталось в 2014-му році, я б загинув”, – згадував епізод із пораненням Самойленко в інтерв’ю в 2019-му.
Осколок застряг біля сонної артерії, але поруч були побратими, що врятувало Іллі життя.
Після поранення він знову повернувся до служби.
Людина залізної сили волі, справжній герой!
Його мама знаходить акторів для українського кіно
Мама Іллі – Алла Самойленко – відома особистість в кіноколах.
Вона займається кастингом. Алла Самоленко знайшла акторів для понад українських 60 стрічок, зокрема для фільмів “Віддана” та “Мої думки тихі”.
Зараз Алла Самойленко не лише переживає за сина, але боїться, що з часом правду про сьогоднішні події в Маріуполі почнуть приховувати.
“Спостерігаю за тим, як зачищається мережа від “незручних” питань до влади, пов’язаних з Маріуполем і Азовом. Раджу усім, хто робить дописи чи коментує на цю тему копіювати написане, щоб мати можливість поновлювати, в разі видалення. Героїзація потрібна суспільству. Рідним потрібні їхні сини, батьки, брати живими. Коли я дивлюся на Іллю, на його друзів, думаю про те, що вони мають будувати нову Україну. Розумні, освічені, вільні від совка, ідейні, з гострим почуттям справедливості, з чіткою картиною світу, з відповідальністю за слова і вчинки. Вони потрібні нам, як суспільству – живими. Сподіваюся, диво станеться”, – написала мама Іллі Самойленка.
Битва за Маріуполь
Побоювання Самойленка щодо підготовки до війни частково справдились у 2022 році, коли “азовці” опинилися в оточенні.
“Нашій державі не вдалося захистити Маріуполь, нашу підготовку саботували офіційні представники. Ми не отримали жодного “Джавеліна”, ніякої нової зброї, нового транспортного засобу. Ми не отримали ніякої підтримки”, – зазначив Самойленко під час пресконференції з “Азовсталі”.
За його даними, захисники Маріуполя з 24 лютого до 15 квітня ліквідували понад 2500 російських окупантів та поранили 5000. І все це – без підтримки авіації і артилерії.
“Проблема у тому, що багато представників влади саботували оборону України протягом останніх кількох років. Ця війна почалася не в лютому, не 24 лютого. І ми постійно на цьому наголошуємо. Наша підготовка була саботована – офіційними особами, урядом. Усі просто нам заважали готуватися до оборони”, – наголосив Самойленко.
Офіцер наголосив – оскільки оборона Маріуполя не була підготовленою, “азовцям” довелося взяти відповідальність за місто на себе. І вони готові нести її до кінця.
“Так, можна відкласти зброю і просто здатися… ми весь цей час знали, що полк “Азов” немає високих шансів на виживання, якщо нас візьмуть у полон. Та й здатися для нас – це неприйнятно, тому що ми не можемо зробити такий великий подарунок ворогові… для бійців полку “Азов” полон означає смерть“, – наголосив Самойленко.
