Трохи більше 2х тижнів війни, а хтось вже пише щось типу “українці зовісім скоро будуть ворогувати між собою”.
Про це йдеться у публікації Аліни Михайлової в рубриці “Блоги” у Цензор.НЕТ.: https://censor.net/ua/b3324215
Це абсолютно ворожа пропаганда для своїх. Люди які це пишуть, поширюють та в принципі споживають таку інфу – свідомо або ні (шо ще страшніше) працюють на ворога/піддаються атакам ворога.
Вісім років іде війна. ВІСІМ КЛЯТИХ РОКІВ.
І лише 16 днів як в цю війну включена ВСЯ КРАЇНА. Без виключення. Бо ворог, який напав в 2014 році вирішив просунутися далі.
Ці 16 днів змінили вас всіх. І чи маю право я це засуджувати типу – ой блт та де ж ви раніше були? – ні. Ой а чому ви почали займатися допомогою зараз? – НІ.
Це мало статися рано чи пізно. Бо коли 10% населення країни тягне 8 років фронт в тому числі інформаційний – ОСЬ ЦЕ ВИСНАЖУЄ. Коли 8 років країна в стані війни створює, наприклад, з російських співаків ідолів та героїв, не готова відмовитися від вживання рос мови, бо “щелепа не пристосована” – ось це дійсно те, що розколює та бісить.
Але сьогодні Герої здобули нові обличчя для українців. І це, нарешті, не моргенштерн та коля басков, а – Збройні Сили України, Нацгвардія, Добровольці, Волонтери, Територіальна оборона, люди які просто виконують свою роботу на місцях, зберігають спокій та не панікують, всі хто захищають нас. На всіх фронтах.
Ось за ці всього лише два тижні на те шо росія – ВОРОГ, росіяни – МАЮТЬ БУТИ ЗНИЩЕНІ ЯК НІКЧЕМНА НЕБЕЗПЕЧНА НАЦІЯ – відкрились у більшості українців. Потрібно було “всього лише”, щоб війна торкнулась КОЖНОГО. Щоб наді дорофєєвої асистентка потрапила під обстріл в Ірпіні та ховалась від російських солдат. Щоб керівниці Джі Бар прийняли на 8 рік війни вольове рішення про закриття салонів в росіі – мали російські гради та піони налупити їх Київ, де вони мирно собі попивали весь це час смачне матча лате, коли в 2014 році не змолкали сирени швидких карет з пораненими Заисниками.
Легко бути філантропом та пацифістом, коли крилата ракета та авіація бомбить не твій будинок. А десь там на сході.
Але. Менше з тим.
Не поширюйте та не піддавайтесь на ворожі наративи, що ми самі себе як українці знищемо, бо посваримось.
Ми пройшли 8 років війни. Сварились, мирились, плакали, втомлювались, розчарувались, але все одно продовжували єбашити. Ми це все вже пройшли.
Ми будемо проводжувати робити це далі, тепер вже ВСІ РАЗОМ.
Бо ми українці.
Бо росія ворог не 16 днів і не 8 років.
Бо росія ворог з 1169 року.
Ми сильні. Мужні. Незалежні.
Ми проходимо важкий і болючий шлях перетворень. Ми вбиваємо в собі малороса. Ми загартовуємося як нація. Нас вже не лякає слово “націоналіст”. Бо націоналіст – це тепер кожен з нас.
Ми на переможному шляху. Зараз
