Якщо відверто, то про проблеми у відділенні футболу Новороздільської ДЮСШ, зокрема, це стосується «згортання» у наданні спортзалів для занять тренерів з юними футболістів у школах міста, дізнався випадково. Власне, про це натякали деякі працівники цієї школи під час проведення УІІІ Дитячого турніру з футболу пам’яті заслуженого майстра спорту Андрія Баля, який відбувся 8-9 жовтня, а також вказана тема порушувалася 14 жовтня, у день проведення на міському стадіоні товариського футбольного матчу ветеранів команд новороздільського «Хіміка» та «Руху» (м. Львів), присвячений Дню захисника і захисниці України, Дню українського козацтва, свята Пресвятої Богородиці та 79- ї річниці створення УПА. Зокрема, під час вітальних промов і ініціатор зустрічі Григорій Козловський, який у шкільні роки пройшов відмінну «футбольну науку» у Новороздільській ДЮСШ, і знаменитий тренер футбольної збірної України, львівських «Карпат» та харківського «Металіста» Мирон Маркевич, і капітан новороздільської команди ветеранів Андрій Мельник (теж вихованець ДЮСШ) висловлювалися за нагальну потребу відродити у Новому Роздолі футбольну команду «Хімік», відзначали важливість розвитку і дитячо – юнацького футболу.
Також про це йшлося, щоправда, у ширшому контексті, і у публікації новороздільця, керівника ГО ВК «Роздільчанка» Михайла Нікітіна «Що не так в спортивному «королівстві міста», надрукованій у «Віснику Розділля» у номері за 29 жовтня.
Сьогодні – своїми роздумами з приводу актуальної теми ділиться ветеран новорозділського «Хіміка» відомий тренер, який виховав гроно футбольних«зірок», зокрема, майстра спорту міжнародного класу, легенду українського футболу Андрія Баля, Олесь МИХАЙЛОВИЧ.
На прохання репортера Олесь Дмитрович насамперед здійснив короткий екскурс у історію новороздільського футболу. Пропонуємо запис розмови.
– Славні традиції новороздільського футболу започатковувала ще наприкінці 60-х минулого століття знаменита команда «Хімік», за яку виступало рясне гроно талановитих та одержимих цією магічною грою спортсменів. З року в рік вони своїми перемогами у обласній першості та інших змаганнях прославляли на той час ще маленьке містечко Новий Розділ, яке стрімко розбудовувалося.
Згодом з метою популяризації цього виду спорту рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради, та за підтримки адміністрації РДГП «Сірка» було визначено СШ №2 (тепер ЗОШ №2) та СШ №5 як базові школи, у яких вчителі ДЮСШ проводили з учнями спеціалізованих класів заняття з футболу. Додам, що у п’яту школу на заняття з футболу ходили також учні СШ №4, а в другу школу – учні першої та третьої шкіл.
Таким чином, у Новому Роздолі було сформовано класичну інфраструктуру для розвитку міської футбольної команди: заняття у відділенні футболу в ДЮСШ, в спортзалах та стадіонах базових шкіл.
–Без перебільшення, це були часи розквіту новороздільського футболу, зокрема, і дитячо – юнацького. По можливості, прошу назвати прізвища відомих гравців, які прославили місто та ДЮСШ.
– Однозначно, позитивні наслідки такої системної роботи не забарилися: тренери ДЮСШ виховали плеяду талановитих футболістів, які стали відомими далеко поза межами Нового Роздолу, зокрема, і за кордоном. Четверо гравців колишніх наших підопічних стали майстрами спорту. Називаю поіменно: світлої пам’яті Андрій Баль, заслужений майстер спорту міжнародного класу (16.02.1958 – 09.08.2014рр.), Любомир Вовчук, 1969 р.н., майстер спорту, натепер тренер ФК «Карпати», м. Галич Івано – Франківської області, світлої пам’яті Руслан Мостовий, 1974 р.н., майстер спорту, (трагічно загинув 26 листопада 2021р. під час ДТП поблизу м. Стрий), з 2016р. тренер ФК «Рух», м. Винники, Василь Швед, 1971 р.н., майстер спорту, колишній гравець ФК «Карпати», м. Львів.
І набагато молодша генерація спортсменів, які навчалися у відділенні футболу Новороздільської ДЮСШ та тренувалися у спортзалах вказаних базових ЗОШ №2 та ЗОШ №5, по завершенні навчання успішно продовжують свою футбольну кар’єру. Зокрема, це: Віталій Роман, 2003 р.н., гравець команди УПЛ ФК «Рух», член молодіжної збірної України, Іван – Денис Щурко (тренер Я. І. Вацик), 2006 р. н., гравець ФК «Прикарпаття», Івано – Франківськ, Олег Смаль (тренер О. Д. Михайлович), 2006 р.н., гравець дитячої футбольної академії ФК «Рух», Олег Трухим, (тренер О. Д. Михайлович), 2007 р. н. гравець дитячої команди ФК «Львів», Назар Сущак (тренер – В. М. Поливко), 2002 р.н., ФК «Карпати», м. Галич Івано – Франківської обл., Богдан Бідзінський (тренер В. В. Казбан), 2005 р.н. гравець юнацького складу ФК «Львів», Остап Шайдец(тренер В. В. Казбан), 2005 р. н. юнацький склад ФК «Львів», Степан Григоращук (тренер О. Д. Михайлович ), 2004 р.н., ФК «Мукач»,м. Мукачів Закарпатської обл., Володимир Залуцький (тренер О. Д. Михайлович), 2007 р.н., гравець юнацького складу ФК «Прикарпаття» Івано – Франківськ.Утім, міг би назвати прізвища й інших відомих футболістів, які сформувалися у Новороздільській ДЮСШ, але, поверте, це зайняло б на шпальті багато місця.
Минали роки, але навіть незважаючи на фінансові труднощі, що впродовж крайніх років потрясали ФК «Хімік» і врешті поставили масну крапку у виступах колись легендарної команди у Чемпіонаті Львівської області, «кузня кадрів» юних футболісті, якою направду була ДЮСШ та вказані базові школи, функціонувала доволі успішно. Утім, вже з’явилися певні сигнали…
–Схоже, Ви наближаєтесь до періоду, коли пролунали «перші дзвіночки» про те, що система підготовки учнів у системі ДЮСШ дає збій…
– Саме так. Зокрема, років із 8-9 тому процес підготовки молодої генерації футболістів справді почав давати збій. Зокрема, адміністрації базових шкіл, насамперед, ЗОШ №5, а згодом і ЗОШ №2, як кажуть, поступово почали згортати надання спортзалів для занять в групах, з якими займалися тренери відділення футболу ДЮСШ.
Красномовний штрих: якщо ще у 2020 році відомий у минулому футболіст, який виступав у командах майстрів, а також входив до молодіжної збірної СРСР з футболу, а натепер, не менш відомий тренер Володимир Казбан, який впродовж трьох крайніх років двічі «приводив» команду Новороздільської ДЮСШ до «золотого» та «бронзового» успіху у Всеукраїнському Дитячому турнірі з футболу пам’яті заслуженого майстра спорту Андрія Баля, проводив заняття у спортзалі ЗОШ №5 тільки із однією групою учнів (і то неповною), то з 1 вересня 2021 року Володимир Вікторович вже не має навіть такої можливості. Прикро, що така ситуація виникла саме у п’ятій школі, учні якої під орудою фахових тренерів здобували яскраві перемоги – і на обласному, і навіть на всесоюзному рівні. Нагадаю ( і про це йшлося у минулому числі «Вісника Розділля» у матеріалі, присвяченому світлій пам’яті Руслана Мостового), що у далекому 1987 році команда спецкласу по спорту із цієї школи, яку тренував І. М. Попідоха, стала переможцем Всесоюзного турніру з міні – футболу на призи газети «Пионерская правда». Пригадую, що тоді знаменитий Андрій Баль, переповнений почуттям гордості за новороздільських школярів, написав у місцевій пресі матеріал, у якому є такі рядки: «Дорогі мої земляки! Дуже радий був дізнатися, що ви гідно представили наш прикарпатський футбол. Щиро вітаю вас! Мій шлях у великий футбол теж пролягав з дворової команди, з дитячих і юнацьких змагань…».
Домагався вагомих успіхів і інший тренер Віктор Петрович Поворзник, який проводив заняття з футболу теж у п’ятій школі. Зокрема, його підопічні двічі посідали третє місце у Першості області серед команд ДЮСШ. Додам, що досягти такого результату було непросто, адже змагалися 30 команд обласних ДЮСШ зі Львова, Дрогобича, Стрия, Червоноград, інших міст і усі прагнули перемоги. І, повторю, Новороздільська ДЮСШ двічі ставала бронзовим призером.
На жаль, цього року тренер ДЮСШ вже не має можливості проводити з учнями заняття з футболу у спортзалі ЗОШ №5. А все тому, що керівник школи Володимир Волчанський не продовжив із ДЮСШ договору – оренди, натомість уклавши угоди із місцевим флорбольним клубом «СКІФ». Для порівняння нагадаю, що раніше кожен тренер ДЮСШ у базовій школі мав три групи, у яких проводив заняття з футболу. Різницю відчуваєте із теперішніми часами? Еге ж…
До речі, схожа доля спіткала і мене як тренера відділення футболу ДЮСШ: зокрема, з 1 вересня цього року я не проводжу ні у спортзалі, ні на стадіоні ЗОШ №2 занять з футболу.
Можу припустити, що таке «згортання» занять з футболу у вказаних школах збіглося, по – перше, з призначенням нових керівників вказаних шкіл, а по – друге, стрімким поширенням у місті такого донедавна екзотичного у наших краях виду спорту, що називається флорбол. Внаслідок цього, кількість дітей, бажаючих займатися у цьому флорбольному клубі зростає, отож, відповідно, керівництво клубу змушене орендувати щораз більше спортзалів у школах для проведення занять. Як розумію, керівництво шкіл іде назустріч таким пропозиціям, оскільки, як зазначав вище, у школах вже немає місця для занять учнів футболом. Дуже прикрий виходить перекіс. А ще додам, що у спортзалах цих шкіл проводяться заняття з інших видів спорту. Звісно, керівники груп вносять у шкільну касу певні кошти за оренду, тоді як ДЮСШ спортзали надавалися безкоштовно.
Практично, такий підхід руйнує дотепер успішну модель розвитку дитячо –юнацького футболу. Бо ж просто фізично неможливо, аби усі групи відділення футболу ДЮСШ займалися виключно у спортзалі цієї спортшколи. До речі, тренування у деяких групах починаються о 20.30 год, а то і пізніше. Отакої! Потрібні спортзали міських шкіл, однак тренерів ДЮСШ чомусь звідти, як кажуть, «відфутболюють».
–Наскільки таке непорозуміння (чи «нерозуміння») може позначитися на рівні підготовки молодої футбольної зміни у форматі міської дитячо – юнацької спортивної школи?
-Якщо відверто, то руйнування з незрозумілих причини системної підготовки юних футболістів вже негативно позначилося. Зокрема, вже шість років Новороздільська ДЮСШ не скерувала жодного учня на навчання в спеціалізовану структуру Міністерства освіти – Львівське училище фізичної культури, яку частіше називають Дитячою футбольною академією. Такого раніше не було і на навчання щороку скеровувалося по 2-3 новороздільця, починаючи з 12-13 річного віку.
Відзначу інший мінусовий рівень. Минулого року створилася Новороздільська ОТГ. І що ми бачимо: Березина має свою футбольну команду, селище Розділ теж має, Берездівці мають, а Новий Розділ із такими славними футбольними традиціями, із такими досягненнями тренерів та відділення футболу ДЮСШ та їхніх вихованців, на жаль, нема. Мене як тренера із більш ніж 40-річним стажем такий фініш болить. Утім, продовжую надіятися, що нова влада змінить ситуацію і виправить її на краще. І відродження ФК «Хімік», і розвиток дитячого футболу у нашій об’єднаній громаді, а ширше кажучи, плекання нової генерації юних футболістів отримає новий імпульс. Наскільки пригадую, про це йшлося у одному з коментарів міського голови Ярини Яценко. Сподіваюся, що з наступного навчального року спортзали вказаних шкіл відчинять двері для тренерів ДЮСШ та їхніх підопічних учнів шкіл.
Розпитував Іван БАСАРАБ
