Поїхала «відкривати» для себе Березину, село, яке увійшло до складу Новороздільської територіальної громади. І відкриттів було чимало. По-перше, завжди вважала межею між Березиною і смт. Розділ автомобільне кільце. Ні, виявляється. Межа між цими двома насаленими пунктами – Роздільська нова школа, яка розташована, до речі, на землях ще березинських. Мало того, по деяких вулицях, виявляється, – вулиці Івана Франка та Задвірна – і проходить межа між селом і селищем, тобто будинки з однієї сторони – березинські, з іншої – роздільські. Хоча це аж ніяк не заважає добросусідським стосункам.
А офіційно с. Березина зазначена як окремий населений пункт, з …1991 року, до того кілька десятиліть була в складі Роздільської селищної ради.
Друге, що мене вразило – Березинська сільська рада розташована у сільському садочку, який знаходиться позаду Роздільської школи (знову, меж практично немає). А територія дитячого садочку – це просто мистецький витвір. Клумби, вибагливо обсаджені квітами, кущиками і ялинками різних гатунків, різнобарвні павільйони, розфарбовані пеньочки, словом, фантазії і креативу достатньо, та ще й нова огорожа. Втім, «екскурсія» всередині дитячого садочку, проведена старостою Березини Галиною Затварніцкою і унікальним директором ДУ «Струмок» Лідією Говдун, взагалі приголомшила, у хорошому плані цього слова. Недарма ж до цього дитячого садочку ходять діти не лише з Березини і смт. Розділ, а й привозять з Крупська, Верина і навіть Розвадова. Усвідомила ж головне – найважливіше: це люди, мої «золоті працівники», як не раз наголошувала Лідія Богданівна, і відповідно, «золоті» керівники, які живуть своїм садочком, чи своєю громадою.
Як-от і молода староста Березини Галина Затварніцка.
Детально розпитавши Галину її біографію, її обов’язки та захоплення, щораз більше дивувалася: коли ж все поспіває? Уродженка Березини, 31 рік, за плечима – вища освіта: після Березинської школи навчалася на економічному факультеті Львівського політехнічного університету, а в 2011 році, зауважує, вспіла і сім’ю створити, і університет закінчити, і сина народити. Зараз з чоловіком виховують трьох дітей – 9-річного Олежика, 7-річного Тарасика і 2-річну Софійку. Займалися приватним підприємництвом. Велика вдячність за підтримку, наголошує Галина, дружній сім’ї та родині: чоловік, мама, сестра – усе роблять спільно і в усьому підтримують та допомагають. Попередньої каденції була депутатом Березинської сільської ради, тож старостинські обов’язки не були аж такими новими. Галина уміло керує авто – і завжди готова допомогти, чудово співає (у чому переконалися під час Березинських фестин), до речі, навчалася у Новороздільській школі мистецтв під керівництвом Михайла Рудницького і співала у відомій «Лауді» талановитої Тетяни Манишин, крім того, з сестрою співають і у церковному хорі, а ще з подругами завжди прикрашають церкву – унікальні квіткові композиції креативно підбирають до різних свят та подій, звісно, чудова господиня, фірмові страви якої заслужили визнання родини і друзів, і умілий організатор усіх громадських заходів. Бо друзів має справжніх, бо довіряють і підтримують усі ініціативи – і це теж показник чудової людини.
Приміром, усі заходи, організовані за рік роботи на старостинській посаді – і новорічна ялинка та яскрава шопка біля Березинського клубу, і «заквітчане» кільце, коли вздовж дороги висіяли чорнобривці, і гучні «Березинські фестини» у офіційно новоствореному Молодіжному центрі (як тепер іменується Березинський клуб), і сільські толоки та прибирання на цвинтарі, біля пам’ятника Січовим стрільцям та інші події – усі завдяки друзям, сусідам, односельцям, небайдужим і активним, які не лише долучаються до робіт, але й продукують нові ідеї, підкидають пропозиції. Посильну допомогу надають і сільські підприємці – зокрема, Василь Мелешко, Михайло Гудима, Руслан Гірняк й інші, не відмовляє ніхто. З бізнесу у селі – хіба два підприємства – «Солар» і «Солар-грінтех» (сонячні батареї), які запрацювали з 2018 року.
Протягом року у селі здійснено поточний ремонт вулиць Шевченка, Шептицького, Пастівник: підсипали, прогейдерували. І наразі – жодного бодай міні-проєкту, тож наступний рік мав би бути більш багатшим і дієвішим.
Серед задуманого насамперед, зауважує староста – щоб нарешті зафункціонував Молодіжний центр, чим особливо цікавляться односельці. Так, центр пройшов всі етапи «створення», обрано директора, виділено кошти з бюджету громади на придбання необхідних меблів та апаратури, але ще активних дій немає: ведеться пошук працівників, складаються плани.
І – завершення укладання бруківки на вулицях села. За останні роки виклали бруківку на вулиці Нова, Гонти, Спортивна, Івана Франка, Коцюбинського, Мазепи, Марунчака (імені Героя Андрія Марунчака, ветерана війни в Афганістані, активіста Помаранчевої революції та Євромайдану, котрий загинув на російсько-українській війні у серпні 2014 р.) і на якій нині проживає його брат із сім’єю. Але деякі вулиці відремонтовані частково, та і вулиці Шевченка та Шептицького дуже би хотілося також впорядкувати та викласти тротуарною плиткою.
До речі, проїхавшись вулицями села, також дещо здивовано зауважила, село велике, вулиць багато, садиби доглянуті, і коли проїжджаєш новою вуличкою, встеленою бруківкою, а ще заквітчаною з обох сторін барвистими квітами (не надто вдало обрала час, коли перецвіли навіть осінні квіти, зрозуміла, хоча це не завадило уявити красу доглянутих узбіч дбайливими мешканцями села), і порівнюєш з грунтовими вуличками, які особливо дошкуляють у часи негоди, чудово усвідомлюєш, наскільки велике бажання старости усі вулиці села відремонтувати по повній.
Завітали і на колишню ферму, великий комплекс, який поволі занепадає, улюблене місце забавок сільських дітлахів, жартома зауважує староста. Місце дійсно екзотичне, навкруги – тюки сіна, пасуться красиві коні і – красивий огляд села з висоти: розлоге поселення в оточенні полів та лісових острівців.
Особливо потребує ремонту, до того ж, капітального, невеликий відрізок вул. Грушевського, де машиною возять дітей до садочка від траси і де ями дуже вже дошкуляють водіям.
Повернімося ж до Березини. Село з населенням понад 2000 осіб, всього 583 будинків (хоча зводяться і нові). Березинська загальноосвітня школа 1-3 ступенів: на сьогодні 196 учнів в 11 класах. Школа достатньо оновлена: перекрито дах, вікна нові, фасад зроблений, спортивний майданчик встановлено, обгороджений, бруківкою вистелено подвір’я, проведено капітальний ремонт спортзалу школи.
ФАПу нема: мешканці села відносяться до Роздільської амбулаторії.
Також у селі дві церкви – УГКЦ Покрови Пресвятої Богородиці (отець Петро Курпіта) і УПЦ Вознесіння (отець Ігор Фока).
У Березинській сільській раді – невелике приміщення у крилі дитячого садочка – староста і діловод – Марія Петрівна Дмитречко, котра уже 18 років тут пропрацювала землевпорядником.
ІСТОРІЯ
БЕРЕЗИНИ
Березина, виявляється, поселення старше від Роздолу. Березина офіційно заснована у 1439 р. (582 роки) а смт. Розділ – через 130 літ – у 1569 році.
Житель Березини Свідрик Василь написав історичний нарис «Березина в документах і переказах»….
«Понад 750 років існує на Львівщині с. Березина. Палене монголо-татарами, впродовж віків плюндроване іноземними зайдами і зліквідоване врешті радянським режимом, сьогодні воно відродилося. На підставі архівних документів, спогадів старожилів, свідчень очевидців недавніх подій, автор розповідає про своє село, його людей. У виданні використані спогади старожилів с.Березини Миколи Білінського, Івана Довгана, Осипа Затварніцького, Василя Федоровича Свідрика, Євстахія Федоровича Свідрика, Михайла Юрковича Свідрика, Михайла Танчака, Катерини Цап», – написано в анотації до книги у 1995 році.
Далі буде…
