Листи за підписом більше 35-ти медичних працівників Новороздільської міської лікарні надійшли і головному лікарю Новороздільської міської лікарні Олегу Стеціву, міському голові Нового роздолу Ярині Яценко, а також електронні – уже електронною поштою – надіслані до Міністерства охорони здоров’я, НСЗУ (Національної служби здоров’я України), в департамент охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації.
У листі висвітлено спільну проблему медиків, і первинної, і вторинної ланки, яка стоїть на заваді безпосередній лікарській діяльності, забирає дорогоцінний час і дуже дошкуляє як лікарям, так і їх пацієнтам.
«У зв’язку з впровадженням електронної системи е-Helth, в роботі якої відмічаються постійні збої, з введенням е-лікарняних та е-рецептів, на виписку яких затрачається від 1,5 і більше годин, фізично неможливо провести огляд і внести в електронну систему дані пацієнта упродовж 15 хвилин.
Відповідно зміщується графік роботи, медперсонал вимушений працювати без обідньої перерви і залишатися після закінчення робочого часу, працювати понаднормово, що абсолютно не враховується адміністрацією і понаднормові години не оплачуються.
Також затримки в роботі е-Helth викликає невдоволення пацієнтів, які вимушені чекати на результати своїх медоглядів, скерування, рецептів і е-лікарняних набагато більше, аніж 15 хв., що призводить до скарг до адміністрації і на гарячу урядову лінію.
Просимо:
- Збільшити час прийому до 30 хв, скільки потрібно для огляду пацієнта і внесення його даних в систему е-Helth,
- Покращити роботу, швидкість інтернету, провести модернізацію мережевого обладнання КНП НРМЛ,
- Написати колективне звернення в службу е-Helth з вимогою вдосконаленян роботи їх системи,
- Надати додатково в кожний кабінет і відділ ПК чи ноутбук, щоб одночасно можна було працювати і медсестрі, і лікарю,
- Встановити в поліклініці ліфт для створення безбар’єрного середовища для пацієнтів з обмеженими можливостями, що забезпечить швидке і безпечне транспортування пацієнтів і медичного персоналу».
Щоб певним чином роз’яснити, чи навіть продемонструвати, у чому «проблема», до лікарні завітала на запрошення лікарів. Лікар-невропатолог Ірина Крохмальна, а згодом долучилися і сімейні лікарі Наталія Сас, Ольга Подвадцятник, медичні сестри і навіть пацієнти, які на той час перебували на прийомі і які стали «заручниками» непростої ситуації в медицині, висловлювали свої зауваження та ділилися пропозиціями.
Впровадження електронного обігу документів, здавалося би, мало би прискорити процес і полегшити роботу. Але вийшло чомусь навпаки.
Запровадили електронну систему е-Helth, в роботі якої постійні збої, «зависання», що значно утруднює роботу медперсоналу. До речі, систему ввели в дію кілька років тому, але на початках було простіше. Можливо, тому, що з часом додалися електронні направлення, тоді електронні рецепти, електронні «лікарняні», а тепер ще ковідні сертифікати. І система дала серйозний збій.
При записі до лікаря, чи то до сімейного, чи то до лікаря вузької спеціалізації, на пацієнта виділено 15 хвилин (хоча в законодавстві не вказано таких обмежень, додають лікарі). Цього часу недостатньо іноді навіть для обстеження хворого, а ще коли слід виписати рецепт, дати додаткове направлення чи оформити лікарняне, зважаючи на постійне «зависання» системи, то й години мало. Адже при виписці е-рецепту треба вписати код, який приходить на телефон пацієнта, тож і чекають…. Електронних рецептів значно збільшилось, тож обробляється 4-6 годин, а не 15 хвилин, як належиться. Електронні лікарняні іноді і до 5 днів не можемо підписати, скаржаться медики. Вносити різного роду дані доводиться у позаробочий час, тож ні обідньої перерви, ні відпочинку, а оскільки поліклініка о 18.00 закривається, то доводиться робити вдома, часто і у вихідні дні.
«Потужність серверів низька, сервери розраховані на меншу кількість комп’ютерів, аніж підключено, інтернет низької якості, бо система «довго думає», у кабінет потрібно мінімум два комп’ютери – лікарю і медсестрі, та й загалом, е-Helth – погана програма, непродумана, найдешевша і найгірша система, мовляв, у інших медичних закладах працюють по інших системах і, кажуть, кращих», – нарікають лікарі. Хоча разом з тим наголошують: ми ж медики, а не програмісти, тож не повинні шукати причин затримок і шляхів їх вирішення, а юнак, який у міській лікарні займається налагодженням системи, уже «з ніг збився» бігати на постійні виклики.
У сімейних лікарів до вищеперечисленого додалося ще кілька нюансів. 80 % своїх пацієнтів зареєстрували переважно у 2018 році. «І коли перейшли на іншу систему, – розповідають «сімейники», – якимось чином попропадали реєстраційні дані. Доводиться ідентифіковувати пацієнтів. Ні скерування неможливо виписати, ні рецепт, ні лікарняного відкрити, коли у «справі» єдине слово – «розсинхронізовано». Хоч і декларацію підписано. А буває – людина поміняла паспорт на сучасну ID-картку чи поміняла прізвище – і знову потрібно зробити перереєстрацію. А це чомусь складно».
А тепер ще додалися ковід-сертифікати. Приходять люди (і це зрозуміло, їм потрібні такі документи), телефонують, що не підтягує «Дія», через ту ж таку відсутність раніше внесених даних або через постійне «зависання» комп’ютерів. Тобто здорові люди змушені чекати годинами, поряд із хворими, та й час на обстеження хворих значно скорочується.
Є дієві пропозиції. Є досвід медиків у інших містах. Чому не скористатися? «Мав би бути окремий кабінет, приміром, або реєстратура, або старша медсестра, або 45-й кабінет, куди би зверталися пацієнти суто за ковідними сертифікатами», – дають конкретні пропозиції медпрацівники.
А так виходить – на сімейного лікаря скинули все: і прийом хворих, і реєстрація пацієнтів, і е-направлення, і е-рецепти, і е-лікарняні, і ковід-сертифікати, і довідки про перехворілих…. Як результат, робота набагато більше визначеного часу, і у вихідні дні також, постійні телефонні дзвінки і вайбер-повідомлення (а відповісти треба ж), і постійні черги, до того ж дві – по запису і «жива», бо коли терміново заслабла людина чи забігла за тим же сертифікатом, прийняти потрібно всіх…. Виснажений медперсонал, незадоволені пацієнти (до того ж претензії не до лікарських назначень, а саме до роботи системи) – це тому, вважають медики, що не продумана реформа первинної ланки, адже майже 2 тисячі пацієнтів на одного лікаря – неймовірна кількість. У розвинутих країнах лікар «має» близько тисячі «своїх» пацієнтів.
Хоча це вже, скажімо так, запит до вищих ешелонів влади та медичного керівництва.
А потерпають, як переважно, «найнижча ланка» – ті ж пацієнти.
От припустімо реальна ситуація: людині заболіло вухо/нога/спина У реєстратурі скажуть – місце на запис до вашого сімейного є через два тижні. Нарешті, потрапив до сімейного, дочекався у черзі, до речі, з людей, з яких невідомо хто хворий на ковід, отримав таке довгоочікуване направлення. Доходиш до реєстратури, аж тут новий сюрприз: запис до «лора» … через два тижні. Чи можливо людині терпіти біль з місяць? Чи не підхопить вона в додаток ковід, прошкуючи «колами пекла» по лікарняних повних люду коридорах? Чи не запустить до неможливості хворобу, яка у перші дні могла би бути знята простим лікуванням?
Додає і п. Марія, пацієнтка О. Подвадцятник: у мене ковід, сама вдома, сама колюся і весь час телефоную сімейному лікарю, хоча вона також у той час хворіла і також була на лікарняному, але постійно відповідала, не залишала своїх пацієнтів. А якось стало погано, взяла таксі, їду на швидку, а там мене не хочуть приймати, мовляв, йдіть до свого сімейного…
Така медична система вимагає змін і покращень – однаково вважають як лікарні, так і їх пацієнти.
P.S.
Відгуки на матеріал у соц-мережах не забарилися. Приміром, наша дописувачка Ірена Лукачук описала подібну ситуацію, свідком якої стала: «Побувала на прийомі у сімейного лікаря і, поки мене перереєстровували, була щаслива, що не лікар. Багато кодів довелося сестричці вводити, бо не було доступу. Під кабінетами дуже великі черги, а комусь -“спитати”, ну як не пропустиш? Лікар з сестричкою працюють на виснаження. З сусіднього кабінету сімейна лікарка колезі сказала: “Сил немає. Я з 8-ї ранку. Комп’ютер «завис» – так і залишили”. А було вже по п’ятій… Хто працює з обіду, йде додому у суцільній темряві, як і пацієнти. Наші медики не рахуються з часом, приймають до останнього пацієнта. До болю їх шкода. “Вісник Розділля” підняв дуже важливу проблему. До слова, набір у медзаклади суттєво скоротився…Хто нас буде лікувати?».
А дописи численних блогерів, які піднімають цю тему по всій країні, іноді нагадують бойові звістки: «Хотіла до сімейного лікаря потрапити. За записом. А там ситуація, як на білорусько-польському кордоні: натовп ковідних мігрантів штурмує загорожу з крісел і молиться на медсестру, розіп’яту в дверях. Вона там для тих, хто тільки запитати і на секундочку…За дверима — санпропускник Царства небесного, в якому посланець апостола Петра — сімейний лікар, воістину, як скеля, виписує направлення на тести, аналізи, обстеження, ставить діагнози, штампує лікарняні, довідки, вносить це все в базу даних поліклініки, заповнює форми на сайтах здороввідділу міста, області, країни та дублює їх вручну до паперової амбулаторної картки й журналу відвідувань. І все це в режимі безкінечних телефонних консультацій інших пацієнтів.
Потім сімейник обіцяє видати вакцинованим душам сертифікат на вхід до раю, кафе, магазинів та громадського транспорту. Не сьогодні. Поки що підтягніть собі через Дію. Лікар пояснює, що він терапевт, а не пластичний хірург і радить звернутися до тих операторів машинного доїння держбюджету, які склепали Дію із інтелектуального брухту, лайна і палок. Можна, звичайно, списувати цей аврал на несвідомий народ, що преться в живі черги, і пропагандивну руку москви на горлі української демократії, але… Найближчий час на запис до сімейного лікаря — через три тижні. Тому що в нього угоди з 1000-1700 пацієнтів. Тому що сільську медицину закрили, районну скоротили, обласну пустили на самплин, а всю її разом тупо завалили і закатали асфальтом ковідного фонду», – пише Любов Бурак. Пише весело, гротескно і смішно.
Але як би не було так гірко за Україну і за тих людей у чергах…..
