У Новому Роздолі 85-річна ветеранка освітянської ниви, поетка і громадянка із пронизливим відчуттям справедливості Валентина Пантелеївна Косів – відома особистість. Усі її публікації у «Віснику Розділля» – на животрепетні теми, у них відчувається оголений живий нерв та щирість. Якось у розмові обмовився шановній пані Валентині, що вона – Дон Кіхот у спідниці, а у відповідь почув, може, й так, але з поправкою на специфічний лад у якому вона змалечку зростала, який по – своєму, по – живому відкоригував і такого ґатунку душевних людей. Відразу пригадалися рядки поета тих часів: «Нас ніхто не жалів, але і ми нікого не жаліли».

«Тому я радше «сувора, але справедлива», пригадуєте таке формулювання з «радянських часів!» – підправила мій комплімент Валентина Пантелеївна.
Нещодавно шановна пані Косів важко захворіла та знесиліла і мовчки, молячись Господу у своїй квартирі на вул. Чорновола, прощалася із білим світом, із донечкою та сином, із внуками, із добрими людьми, які стрілися їй на довгій життєвій дорозі. Але Бог відтермінував до часу шановній пані відхід у Вічність.
А ще її виходжували дві чуйні небайдужі сусідки, які відвідували хвору і доглядали, як могли.
У листі до редакції, який шановна дописувачка на початку тижня особисто доправила газетярам, Валентина Пантелеївна детально (по днях – 16 , 22 та 30 жовтня 2021 року) описала про те, як вона важко переносила коронавірус, як та чому відмовила «ковідній» швидкій, якою за викликом сімейного лікаря її хотіли доправити на лікування у Жидачівську опорну лікарню, але вона не поїхала, бо була надто квола і не мала часу на збори до шпиталю , як вона різко звинувачує колишню міністерку охорони здоровֺ’я Уляну Супрун, яка своїми реформами породили теперішній хаос у медицині , саме цим двом своїм сусідкам – рятівницям пані Косів присвятила чудові рядки: «Прекрасні дві сусідки М. Г. Іванишин та Г. В. Павлишинець – опікувалися мною, як в Біблії написано: допоможи хворому…А я безперервно молилась за НИХ і собі просила трішечки ще продовжити життя, хоч на підготовку останнього ритуалу…Бог почув – я стала їсти, вставати з ліжка. Хоча до виздоровлення повного ще не видно стежки…».
А ще Валентина Пантелеївна перейнялася тим, що, за чутками, через те, що вона відмовилася їхати у «ковідну» лікарню, медичне начальство зробило зауваження її сімейному лікарю. Тому пані Косів і вирішила у листі пояснити, чому так сталося і що висококваліфікована лікарка ні в чому не винна.
Утім, як з’ясувала редакція, вказані чутки виявилися недостовірними.
Тому – з одужанням, шановна Валентино Пантелеївно! Будьте здорові!
Іван БАСАРАБ