Якби ми, містяни, у понеділок, 13 вересня, уважніше придивилися до облич новороздільців, які походять із відомого села Піддністряни сусідньої Ходорівської ОТГ, а днем раніше були присутніми на сільській урочистості з нагоди 130-ої річниці народного хору «Дністряни», то помітили б на них якусь просвітленість. І це незначне авторське перебільшення. Що ж, пора пояснити причину такого піднесеного стану цих добродіїв – просто їх полонив і оповив чарівним естетичним відчуттям концерт, який виконували винуватці торжества у Піддністрянах – учасники знаменитого хору «Дністряни».
Це справді магічний колектив, який вивищується своїм призначенням. Люди різних характерів, темпераментів, представники різних професій і різних станів, вони становлять у селі особливу спільноту, ошляхетнену приналежністю до хору. Коли вони співають, то наче возносяться ( і возносяться ті, хто їх слухає!) над сірими буднями, над важким сільським побутом і щоденною працею. Їхній неповторний і натхненний спів несе людям радість і духовну піднесеність, дарує неповторні миті співпричетності до високого мистецтва.
Вони навіть у буденному житті, поза співом у хорі, як на мене, вирізняються від загалу. Їхня мова – виважена, їхні погляди – відкриті, навіть їхнє мовчання – промовисте. Бо вони, наче лицарі ордену, посвячені у глибинну істинність хорового співу, бо вони осягнули таїну цього давнього – прадавнього мистецтва, до якого їх причастив пастор хорового співу – диригент. Натепер, ось вже понад 30 років, це відомий містянин, керівник Новороздільської міської народної хорової капели «Дністряни» 80-річний Іван Максимців. А перед ним довгих 130 років терпеливо і одержимо ростила і кувала славу хору «Дністряни» плеяда попередників Івана Андрійовича, а також закохані у хоровий спів мешканці Піддністрян.
У неділю, на урочистості, яка відбулася просто неба у «Літньому театрі» с. Піддністряни, чарівні ведучі святкового концерту пані Оксана і Наталя згадували про них з особливою теплотою.
З огляду на те, що у Новому Роздолі живе ба- га – то – оо вихідців з цього славного села, подаємо докладний звіт про чудовий ювілейний захід (редакція висловлює вдячність за сприяння шановному диригенту «Дністрян» Івану Андрійовичу Максимціву).
Хор «Дністряни» – це одна із славних сторінок історії славного села Піддністряни. Засновником хору був молодий дяк із села Денисова, що на Тернопільщини Григорій Гірський, якого у 1891 році запросив у село місцевий священик отець Іван Боднар. Відтак із липня цього року і розпочалася славна історія хору. (із спогадів Степана Прокоп’яка, керівника хору з 1926 року).
Свій перший концерт хор презентував у у просторій поміщицькі стодолі «На лузі». Виступ справив величезне враження на присутніх і став чинником, котрий надихнув учасників хору до подальшої плідної творчої праці.
Другим диригентом хору був вчитель Юліан Лежогубський. А з 1926 року хор очолив Степан Прокоп’як, з іменем якого пов’язаний багаторічний творчий поступ та видатні досягнення колективу. Для пана Степан рудне село було не просто місцем народження, а співоча колиска його творчої особистості, столиця його серця. Степан Прокоп’як навчався у Львівській консерваторії, після закінчення якої став фаховим диригентом. Навчав хорового співу творчі гурти у с. Сугрів, у Ходорові та в с. Дуліби. Але найбільше доклав праці Степан Прокоп’як у творчий ріст свого рідного Піддністрянського хору. Впродовж його багаторічного керівництва хор одержував численні нагороди і подяки. До нинішніх днів збереглася грамота про змагання місцевих сільських хорів «Просвіти» у м. Ходорів у 1938 році, якою нагородили С. Прокоп’яка, у якій є такі слова:
«Ми вклоняємось Тобі, наш народний Бояне,
За нелегкий Твій труд і крилаті пісні,
Хай росте, що посіяв, й повік не зів’яне,
Ми ніколи тебе не забудемо, ні!».
ххх
І з встановленням на Західній Україні Радянської влади у 1939 році, коли в рамках секретного «Пакту Молотова – Ріббентропа» Сталін і Гітлер розгромили Польську державу і поділили між собою території, хор під орудою Степана Прокоп’яка, незважаючи на смутні часи, активно працював і розвивався. Пізньої осені 1939 року за успішний виступ на обласному огляді самодіяльних колективів у м. Дрогобич хор отримав велику нагороду – піаніно, який у той період вважався рідкісним інструментом.
ххх
Під час Другої світової війни, коли Україна була окупована гітлерівською Німеччиною, хор брав участь у святкуванні 100-річчя від дня народження геніального українського композитора і піаніста Миколи Лисенка, яке відбулося у 1942 році у Львівському оперному театрі. І серед 16 хорів, які брали участь в урочистості, хор із с. Піддністряни посів у творчому змагу 4-те місце.
ххх
З 1953 року хором опікувався директор школи Михайло Калинець, а з 1960 року – вчитель місцевої школи Роман Воловець.
А з 1989 року і по сьогоднішній день хоровим колективом керує диригент Іван Максимців. Цю світлу, творчу особистість, уродженця с. Ліщин, що на Ходорівщині, від дитячих літ зачарувала рідна українська пісня, яка стала сенсом усього його життя. З юних літ пан Іван, натепер мешканець Нового Роздолу, бере активну участь в оглядах художньої самодіяльності, згодом робить перші композиторські спроби, самотужки до досконалості опанувавши грою на баяні. А разом із чудовими мелодіями талановитий диригент дарує людям і чудові поетичні рядки, які у 2010 році уклалися у збірку під назвою «Пісні Наддністрянського краю».
За вагому багаторічну працю, за високу виконавську майстерність пісень та з нагоди 100-річного ювілею 9 лютого 1991 року хор із села Піддністряни отримав почесне звання «Народний».
ххх
Починаючи з 1991 року, на порозі проголошення Верховною Радою 24 серпня Акту про незалежність України, хор почав плідно працювати над новими піснями як народними, так і патріотичними, зокрема, репертуар колективу суттєво збільшився піснями про національно – визвольну боротьбу українського народу – стрілецькими та повстанськими.
А у 1990 році хор «Дністряни» здійснив концертно- просвітницький тур на Схід України. Зокрема, побували у м. Запоріжжя, де хор, виконуючи стрілецькі пісні та пісні УПА, пройшов вулицями русифікованого міста і викликав захоплення тисяч мешканців, пробуджуючи в них пригноблений комуністичним гнітом український дух та патріотизм. Згодом «Дністряни» із таким репертуаром відвідали із патріотичною місією міста Марганець та Мелітополь. Під час концертів хористи роздавали людям синьо – жовті прапори, співали на могилі кошового отамана Івана Сірка. Також відвідали із гастролями Софіївку та інші міста. Одне слово, і піснею, і ділом доносили тамтешньому люду невідомі сторінки української історії , агітували, аби мешканці долучалися до громадського руху, який мирними мистецько – культурними засобами боровся за відродження Незалежності України. Єдиної і неподільної під гаслом «Схід і Захід – разом!»
А у 1991 році хор «Дністряни» двічі виступав із концертами у Львові – на Співочому полі в Шевченківському гаю та біля пам’ятників Тараса Шевченка та Івана Франка.
ххх
Поряд із видатною роллю в успіхах хорового колективу диригента хору Івана Максимців у хорі були і свої «зірки». Зокрема, гордістю хору«Дністряни», який складався із 50 осіб із чудовими голосами, був соліст Богдан Чапляк. Він мав красивий потужний баритон, а спів пана Богдана воістину зачаровував. У 2001 році хор бра участь у звітному концерті Жидачівщини у Львівській філармонії, присвяченому 10-річниці Незалежності України, який транслювало Львівське телебачення. І коли Богдан Чапляк заспівав пісню «Верховино, світку ти наш», то і зал, і ті, хто споглядав спів по телевізору були заворожені голосом «дністрянина».
ххх
Особливих слів подяки заслуговує ветеран хору, вчителька української мови і літератури Віра Петрівна Островська, яка і тепер, незважаючи на поважний вік, приходить на репетиції і бере активну участь у всіх заходах, пише вірші, складає сценарії і користується великим авторитетом серед хористів. Також активну участь у творчому житті колективу бере Мирон Макар. Окрім цих шанованих і заслужених учасників хору «Дністряни», на урочистості вловами вдячності і поваги ведучі відзначили і тих хористів – ветеранів, які через поважний вік не змогли особисто прибути на урочистість: Петро Мандрик, Роман Сомик, Ольга Зеленевич, Віра Млюзан, Марія Сомик, Тетяна Кравець, Іван Винничак.
Чимало хористів не дожили до такого поважного ювілею знаменитого колективу. Їх поіменно згадали ведучі пані Оксана і Наталя : «Саме зараз, в день величного пісенного свята – 130-річчя народного хору «Дністряни», вдивляючись в оповиті сонцем Божі небеса, молитовно дякуємо тим, кого між нами немає, хто з вагомим пісенним здобутком стоїть перед Господом. Це – Олійник Богдана, Мельник Антоніна, Король Катерина, Сорока Софія, Калинець Марія, брати Гладкі, Прокоп’як Мирослав, Прокоп’як Роман, Воловець Ганна, Балук Ярослав, Чапляк Богдан, Трухим Григорій, Бабій Ярослава, Фетиш Володимир, Кучер Богдан, Бухтяк Ігор, Легкодух Григорій, Мельник Дмитро».
ххх
Після запровадження адміністративно – територіальної реформи, зокрема, за 5 років існування Ходорівської ОТГ хор «Дністряни» виступав із концертними програмами у Народних Домах багатьох сіл територіальної громади і користувався величезним успіхом місцевих мешканців. Два роки тому, 1 березня 2020 року відбулась чергова (успішна!) атестація хору «Дністяни».
ххх
Святковий захід благословив молитвою отець Іван Михальчак, з вітальними словами на ювілейному заході промовляли заступниця голови з гуманітарних питань Ходорівської ОТГ Ольга Мельник, керівниця відділу культури Ходорівської ОТГ Христина Добуш, староста села Ростислав Сомик. Від хору «Дністряни» привітала присутніх із ювілеєм Віра Островська.
У концертній програмі, на яку було запрошено народний колектив з м. Ходорів та танцювальний ансамбль з с. Піддністряни «Грація Данс» хористи виконали низку українських пісень, а концертну програму продовжили жіночий та чоловічий вокальні ансамблі.
Підготував Іван БАСАРАБ
