14 липня 2021 року у м. Дрогобич перепоховали ексгумовані у 2019 році останки жертв, закатованих сталінським НКВС впродовж 40-50 років двадцятого століття. 78 вбитих українців знайшли спочинок на Полі Скорботи у м. Дрогобичі. 14 липня оголошено Днем жалоби у Дрогобицькій територіальній громаді
На церемонії перепоховання були присутні члени Новороздільського осередку громадської організації «Львівська обласна Спілка політичних в’язнів України» та Новороздільської станиці Братства ОУН УПА (користуючись нагодою, висловлюємо вдячність керівництву міськради за сприяння у наданні автобуса, який і доставив бажаючих провести в останню путь жертв сталінізму).
Враження від величної події вшанування героїв національно – визвольних змагань не могли залишити байдужими серця новороздільчан. Адже чимало з них були народжені у Сибіру, куди нещадний сталінський режим репресував за націоналістичну діяльність та підтримку повстанців – підпільників їхніх батьків та рідних (до речі, багатьох саме з Дрогобицької тюрми), тож вони за покликом серця прибули розділити скорботу за загиблими патріотами.
ххх
Нагадаємо, що у 2018 році до КП «Доля» звернулися представники громади та міської ради м. Дрогобича з інформацією, що в саду теперішнього монастиря, а колись це було подвір’я НКВС, можуть бути людські останки. Цей факт підтвердився. У 2019 році провели ексгумацію і виявили, що на території саду було 24 поховальні ями, в яких і знайдено 78 останків жертв політичних репресій.
ххх
Увічнення пам’яті жертв більшовицького терору та чин поховання тривали кілька годин. Дійство відбувалося за участю громади міста, представників обласної влади, священнослужителів. Були присутні голови навколишніх міст і очільники територіальних громад. Зокрема, на масштабну подію – реквієм разом із делегацією новороздільчан прибула і міський голова Ярина Яценко.
Подолавши 1100 кілометрів, прибув і голова міста – побратима Нова Каховка, що на Херсонщині , щоб підтримати дрогобиччан в ці скорботні дні.
Процесія розпочалася з виносу трун військовими з монастиря церкви апостолів Петра і Павла після виголошення Святої Євангелії. Не зважаючи на спеку, участь у жалобній ході взяли сотні людей, які заполонили увесь простір вулиці. А на території меморіалі «Тюрма на Стрийській» відбулося відправлення чину панахиди, після чого скорботна процесія вирушила з домовинами на Площу Ринок. Тут і відбувся траурний мітинг. Промовці змінювали один одного – і кожен полум’яним і водночас скорботним словом висловлював шану невинно убієнним патріотами, засуджуючи як скоєні декілька десятиліть тому злочини проти українців сталінізму, так і теперішні злочини путінського режиму, який понад 7 років тому розвְ’язав проти України гібридну війну, анексуваши Крим та окупувавши частину Донбасу. українців.
Зокрема, депутат Львівської обласної ради Євгеній Гірник, перший заступник голови Львівської обласної ради, сказав такі проникливі слова: « Вже минуло 80 років з часів червоного терору. Вже 30 років Україна незалежна суверенна держава. Але ми досі знаходимо приховані сліди катів. Це свідчення страшних подій, які голосом поколінь закликають не допустити подібного на нашій землі, нашій Батьківщині. В умовах продовження агресії та війни щодо України, ця скорботна хода – нагадування кожному з нас про непорушні принципи, про захист своєї землі та про боротьбу з ворогом».
Інші промовці пригадали події 30-літньої давнини. Коли в 1991 році Україна стала незалежною, вперше заговорили про загиблих та закатованих патріотів у радянських тюрмах. Тоді пошуковці знайшли останки 486 людей. Труни з останками несли пересічні громадяни. За даними дослідників та істориків у червні 1941 року на території Західної України загинуло близько 20 тисяч людей тільки за те, що вони українці…
Серця присутніх зворушили до сліз слова голови комісії Львівської обласної ради з питань культури, інформаційної політики та промоції -Святослава Шеремета: «Наш обов’язок віддати шану невинно убієнним мешканцям нашого краю. Вони були знищені тільки тому, що любили українську землю, свою мову, пісню, історію. Такі події показують страшне обличчя радянської тоталітарної системи, ми маємо засудити ці злочини і не дати їм ніколи проявитися в нашому майбутньому».
Після траурного мітингу хода направилася до Поля Скорботи, де й був завершений чин поховання.
Наталія СПІВАК,
За дорученням НО ГО ЛОСПВУ
