Чергова загальноміська акція прибирання на улюбленому озері Барвінок 9 квітня вразила ще більше.
І кількістю активістів, і їх позитивною налаштованістю, і згуртованістю, і … новим виглядом Барвінку…. Дійсно, водна перлина нашого міста засяяла барвами чистоти, доглянутості і… краси, якою ми і так захоплюємося у всі пори року.
О 9 ранку ще нічний сніжок покривав травяний покрив “пляжу”, а за кущовими зарослями не було видно ані огорожі, ані будівель колишнього санаторію.
Його нинішні власники – спільнота “адвентистів сьомого дня” активно долучилася до акції прибирання. “Бога потрібно шукати всюди”, – філософськи відповідали, коли заходила мова за різницю у віросповіданнях. В принципі, праві, – всюди є люди і “людиська” (закарбувався в памяті вислів бабусі). Люди, котрі жертвують часом, щоденними справами – і йдуть разом прибирати, не киваючи ні на владу, ні на комунальників, ні на непорядних мешканців…. І людиська, залишене ким сміття збирали мішками і вивозили…
Посвітліло, весняне сонце, зігріваючи, ніби теплом одобрювало добру справу… А водне плесо вкотре вражало величним спокоєм…. “Чим не Монако?” – відповідали на поставлене питання волонтери (а наші люди де тільки не були, тож порівнювати мають з чим…). От лишень якісь металеві будочки та наспіх сколочені огорожі на протилежному березі, що там казати, псують краєвид.
А милуємося не лишень ми. На скелі, подейкують, та і на Барвінок приїжджають уже екскурсії зі Львова. Тож прибирали і біля скель. Молодь прудко карабкалася на схили.
Багаторічне уже вросле сміття вздовж дамби витягували гуртом, зачіпаючи гаками. Скільки ж літ тут ніхто не прибирав? Важко і згадати.
А “народився” Барвінок у далекому 1958 році. Коли почали робити дамбу і викопувати озеро. До того, згадував староста Горішнього Микола Моцяк, тут протікала річка Барвінка , а на її берегах випасали худобу.
І так – фотозвіт. Фото людей, котрі не погордували, котрі не нарікають, котрі готові міняти місто. І не лише словами. І не для піару. Їх просто хотілося сфотографувати, щоб зафіксувати оту одвічну красу спільноти і праці.
І молодь – звісно, як без неї. Не лише активна і працьовита, а як символ нашого майбуття – чистішого, поряднішого, кращого…. Можливо, хоч їх покоління не буде сумно повторяти: а от у Європі…. Їм і творити Європу – в Україні, в Новому Роздолі, і на Барвінку також….
А ще вкотре фіксували красу і потрібність Барвінку. Кому – місце для піших прогулянок чи ранкових пробіжок. Кому – для купання. І навіть 9 квітня, після нічних приморозків, смілива жінка радо окунулася у цілющу, як стверджує, воду озера. Кому – місце половити рибку. Чи насолодитися спокоєм і тихою величчю прикарпатської природи.
День завершувався. Із майже сотні залишилися найстійкіші (що ж, у кожного свої справи), які і довели до логічного завершення акцію, масштабу, якого Барвінок не бачив кілька десятків років. І це ще не кінець – запевнювали організатори. Далі буде….
Дорогою зауважили: уже при спуску до озера зліва також прочищено придорожні кущі і викопано канаву (допомогу технікою надало ТзОВ “Енергія-Новий Розділ”). Що ж, дорога потребує ремонту, але попередньо потрібно зробити водовідведення – хоча б ту стічну канаву на узбіччі.
Також просвітліло і на початку дороги на озеро: справа, де надані земельні ділянки під житлову забудову для учасників АТО-ООС, хлопці-атошники, трудячись не один день, ретельно вичистили узбіччя.
