Добігає кінця 8 березня. День сонця, березневого морозцю і всюдисущих тюльпанів.
Для кого – спокійний вихідний день у домашніх клопотах, для кого – урочисте свято, для кого – символ весни і жіночності.
Що ж таке 8 березня?
Вирішили заглянути в історію, яка зараз, як на поличках, розкладена у інформативній мережі інтернету.
Цього року 8 березня світ у 110-те відзначив Міжнародний жіночий день.
Але для чого його вигадали, і чому саме 8 березня? Що це – свято чи, радше, протест? І чи існує Міжнародний день чоловіків?
1. З чого все почалося?
Як і 1 Травня, свято 8 березня виросло з робітничого руху та має американське коріння.
У 1908 році 15 тисяч жінок в Нью-Йорку вийшли на демонстрацію, вимагаючи скорочення робочого дня, збільшення заробітної плати та права голосу (в більшості штатів жінки здобули його у 1920 році, коли ухвалили 19-ту поправку до Конституції США). Наступного року Американська соціалістична партія запропонувала зробити останню неділю травня Днем трудящих жінок.
У серпні 1910 року відома діячка німецької соціал-демократії Клара Цеткін на конференції в Копенгагені запропонувала заснувати Міжнародний день боротьби за жіноче рівноправ’я та емансипацію.
Близько ста учасниць з 17 країн підтримали ідею одностайно.
У 1911 році його вперше відзначили в Німеччині, Австро-Угорщині, Данії й Швейцарії.
2. Чому 8 березня?
Демонстрація в Нью-Йорку, з якої все почалося, відбулася 28 лютого. Клара Цеткін конкретної дати не називала. Перше святкування жіночого дня в Німеччині відбулося 19 березня в ознаменування Березневої революції 1848 року в Пруссії. Потім жіночий день у різних країнах відзначали 2, 9 та 12 березня, а також 2 і 12 травня.
Дата 8 березня прийшла в міжнародний лівий рух з Росії. У 1917 році в цей день (23 лютого за старим стилем) почався страйк робітниць ткацьких фабрик у Петрограді з вимогами “Хліба й миру!”, який переріс у революцію. Тиждень по тому російський імператор зрікся престолу, а тимчасовий уряд надав жінкам право голосу.
У 1975 році Генасамблея ООН проголосила 8 березня днем святкування досягнень жінок у всіх сферах життя і протесту проти пережитків нерівноправ’я.
3. Які кольори символізують Міжнародний жіночий день?
Фіолетовий, зелений та білий – це кольори Міжнародного жіночого дня.
Їх запропонував як символ боротьби за рівноправ’я британський Жіночий соціально-політичний союз у 1908 році. Фіолетовий знаменує собою справедливість і гідність, зелений – надію, білий – чистоту.
4. Чи існує Міжнародний день чоловіків?
Так, його святкують 19 листопада у понад 80-ти країнах, хоча формального визнання ООН не було.
Акцент при цьому роблять на зміцненні здоров’я чоловіків та їхній сучасній ролі у родині.
5. Як святкують 8 березня в різних країнах?
В Україні 8 березня – вихідний день. Жінкам дарують подарунки та квіти – за три-чотири дні до свята їхні продажі збільшуються вдвічі. Частина населення все ж вважає його радянським пережитком.
У Китаї в цей день жінки працюють чотири години замість восьми, але рекомендація Держради КНР не є законом, тому деякі роботодавці її ігнорують.
В Італії жінкам на 8 березня дарують мімозу. Ця традиція зародилася в Римі після Другої світової війни.
У США березень вважають місяцем історії жінок. Щороку президент проголошує промову, в якій вшановує досягнення американських жінок.
6. Свято чи протест?
Девізом Міжнародного жіночого дня-2021 став гештег #ChooseToChallenge (“Обери виклик”). Основна ідея – світ кидає людині виклики, і кожен сам відповідає за свій вибір.
“Ми всі можемо прийняти виклик і голосно заявити про гендерні забобони й нерівність. Ми всі можемо виявляти й прославляти жіночі досягнення. Ми можемо спільними зусиллями створювати справедливіший світ”, – йдеться в заяві організаторів свята.
7. Для чого це потрібно?
Гендерної рівності не буде досягнуто ще сто років, – йдеться в заяві організаторів святкування. – Ніхто з нас і, найімовірніше, майже ніхто з наших дітей до цього не доживе.
За даними програми “ООН-жінки”, пандемія коронавірусу звела нанівець 25 років боротьби за гендерну рівність. Через локдауни жінкам в усьому світі доводиться виконувати більше хатньої роботи, вони втрачають кар’єрні та освітні можливості.
Попри коронавірус, рік тому в багатьох країнах відбулися марші протесту.
Вони переважно були мирними, але в киргизькій столиці Бішкеку поліція затримала кілька десятків активісток, а перед цим, згідно з повідомленнями, на них напали невідомі в масках. Ситуація з правами жінок в країні погіршується, кажуть громадські активісти.
У Пакистані демонстрації в деяких містах відбулися на тлі погроз та кримінальних переслідувань.
У Мехіко 80-тисячна демонстрація проти насильства над жінками завершилась сутичками з поліцією. Хтось почав кидати у правоохоронців пляшки з бензином, ті у відповідь застосували сльозогінний газ. Близько 60 осіб отримали травми.
В останні роки у справі жіночого рівноправ’я є певний прогрес, і боротьба за нього набула нового розмаху.
У США вперше в історії віцепрезидентом стала жінка і представниця кольорового населення – Камала Гарріс.
У 2019 році в Фінляндії сформували коаліційний уряд з п’ятьма жінками на чолі.
Північна Ірландія легалізувала аборти, Судан скасував закон, який диктував, як жінкам одягатися і поводитися на публіці.
Нарешті, рух #MeToo, що виник у 2017 році, залишається глобальним фактором боротьби з сексуальними домаганнями, а його учасники домоглися покарання низки винних.
