Результати цьогорічного НМТ показують, скільки праці вкладають наші випускники у своє майбутнє. Чудовий приклад наполегливості продемонстрував Віталій Мандзюк, випускник Новороздільського ЗЗСО №3 імені Андрія Гергерта. Хлопець здобув найвищі 200 балів з математики та історії України, а з української мови зупинився за крок до максимуму й отримав блискучі 195 балів.
Як поєднувати точні науки з гуманітарними, долати стрес під час навчання у випускному класі, розподіляти свої сили і залишатися юнаком із тисячею спроб для пошуку свого таланту та з власними захопленнями, Віталій щиро поділився під час розмови з журналістами редакції газети «Вісник Розділля».
— Перш ніж перейдемо до запитань про НМТ, розкажіть, будь ласка, трішки про себе. Чим ви цікавитеся поза навчанням?
— Конкретного хобі у мене поки що немає, але я дуже люблю відкривати для себе щось нове. Трохи захоплююся шахами, нещодавно почав спостерігати за різноманітними видами боротьби — це захопливе видовище. Цього року придбав акустичну гітару і тепер потроху вчуся грати. Також можу під настрій помалювати, почитати або пограти в комп’ютерні ігри. Словом, просто пробую різне.
— Цього року ви отримали по 200 балів з математики та історії України. Як вдавалось поєднувати точні науки та гуманітарний напрям під час підготовки до НМТ?
— Хоч предмети й дуже різні, для мене це поєднання не було складним. Історія України для мене завжди була близькою, я постійно її вчив, тому під час підготовки нової інформації довелося засвоювати не так вже й багато. З математикою в мене також ніколи не було проблем. Тому обидва предмети далися відносно легко.
— Пригадайте хвилину, коли ви вперше відкрили результати НМТ і побачили максимальні бали. Що відчули в ту секунду і кому першому зателефонували?
— Коли я побачив бали, то, звісно, дуже зрадів. Хоча був і момент невеликого розчарування: з української мови я зробив лише одну помилку і набрав 195 балів, а так могло б бути аж три двохсотки. Але емоції були неймовірні. Першою, кому захотілося зателефонувати і показати результати, була мама. Для мене важливо було порадувати її, продемонструвати, що бали хороші і проблем зі вступом туди, куди я хочу, точно не буде.
— Усіх майбутніх абітурієнтів цікавить практична сторона: як ви готувалися? Чи користувалися послугами репетиторів?
— Я обрав річний онлайн-курс одразу з усіх предметів. Почав готуватися ще влітку, тож програма на початках була максимально легкою та розслабленою. Протягом усього 11-го класу я просто навчався онлайн у власному темпі за вже готовою програмою. Це дуже допомогло уникнути зайвого стресу: я чітко знав, що все встигну вивчити, і мені не доводилося планувати весь процес самостійно.
— А як виглядало ваше робоче місце? Чи є у вас затишний куточок удома і які речі завжди були під рукою?
— Я завжди працюю за своїм робочим столом. На ньому ноутбук, який допомагає в навчанні, а поруч — різне приладдя: ручки, олівці, блокноти, зошити та книжки. А щоб атмосфера була більш розслабленою, я вмикаю на фоні музику. Слухаю абсолютно різнопланові треки — просто те, що подобається, залежно від настрою.
— Складання іспитів — це величезний емоційний тиск. Що допомагало вам зберігати спокій безпосередньо в аудиторії?
— Під час тестування я намагався згадувати, як проходив пробні тести, як готувався впродовж року. Звісно, хвилювання було, мене навіть трохи трясло, і цей стресовий стан трішки вплинув на результат з мови. Але я намагався тримати себе в руках. А під час підготовки протягом року найбільше допомагало спілкування з друзями: ми ділилися своїми страхами й переживаннями, і це дуже розвантажувало.
— Коли обсяг інформації ставав завеликим, як ви відновлювали сили? Як уникали вигорання?
— Мені допомагали звичайні прогулянки — наодинці або з друзями. Або ж я просто влаштовував собі повноцінний день відпочинку від навчання: міг подивитися якийсь фільм чи пограти в комп’ютерні ігри. Я добре знаю свої ліміти і розумію, скільки інформації можу засвоїти за один раз. Коли відчував, що це вже занадто — просто зупинявся й відпочивав. Старався ніколи не перевантажувати себе в межах одного дня.
— Цього року через підготовку до НМТ, мабуть, довелося відмовитися від багатьох розваг?
— Так, підготовка трохи обмежувала можливості. Я, наприклад, дуже люблю подорожувати, але цього року кудись поїхати вдавалося рідко. Тепер, коли з’явився вільний час, планую надолужити це й подорожувати частіше.
— На загальноміському випускному ви отримали грошову премію 10 тисяч гривень. Наскільки для вас була важливою ця відзнака і чи знаєте вже, на що витратите кошти?
— Для мене це насамперед дуже приємне та почесне визнання. Цей момент виходу на сцену перед усією громадою — надзвичайно трепетний, він точно запам’ятається надовго. Щодо грошей, то певного призначення для них поки немає. Нехай будуть на різні потреби в майбутньому студентському житті або навіть тепер — для комфортного відпочинку влітку. Думаю, такі премії мотивуватимуть майбутніх випускників, однак за умови, що вони вже мають хорошу базу і розуміють, що здатні поборотися за такі високі бали.
— Кому з учителів чи близьких людей вам найбільше хочеться подякувати за підтримку?
— Насамперед — моїй класній керівниці Лесі Степанівні, яка викладала українську мову з 5 по 11 класи (за винятком одного навчального року). Мені завжди надзвичайно подобалися її уроки. Також хочу щиро подякувати вчительці історії Оксані Володимирівні, яка викладає свій предмет неймовірно захопливо і постійно заохочує брати участь у різноманітних заходах. Вона зуміла прищепити мені любов до історії, і це надзвичайно допомогло під час підготовки та складання НМТ.
— Враховуючи ваші круті результати, куди плануєте вступати? Чи обрали вже майбутній фах?
— Я точно знаю, що вступатиму до Львівського національного університету імені Івана Франка. Проте з конкретною спеціальністю визначатимуся, мабуть, до останнього моменту. Швидше за все, це буде напрям «Електроніка».
— Що б ви порадили майбутнім випускникам Новороздільської громади, яким лише доведеться пройти цей шлях?
— По-перше, мати чіткий план підготовки, щоб спокійно знати: ви все встигнете пройти, а потім ще й повторити. По-друге, обов’язково балансувати між відпочинком і навчанням. Не перевантажуйте себе. Якщо вигоріти, то на відновлення піде значно більше сил і часу, ніж коли ви просто вчасно відпочинете день чи два.
Розмовляла Таміла Коваль, студентка факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка
