Вчергове сумна звістка – загибель юного захисника, який сповна виконав свій громадянський обов’язок українця – понад два з половиною роки захищав країну від російського загарбника, тримав в обороні східні рубежі, допоки не поповнив навіки Небесне військо, виконав обовязок Воїна, Захисника, Українця…. І навіки осиротив батьків, родину, відбувши в Легіон Героїв у розквіті літ….
10 травня Новороздільська громада зі скорботою провела в останню путь Героя — Богдана ПРИЧЕПУ. Гірко зітхали і небеса, пускаючи холодні сльози дощу, невимовно холодним подихом повівав воєнний травень, журячись за молодим полеглим Героєм….. А можливо, і за замороженими душами уже звиклих до війни і навіть трішечки збайдужілих городян…
Захисник віддав своє життя заради свободи, незалежності та миру на українській землі.
Богдан Причепа народився 3 вересня 1992 року в місті Новий Розділ. Тут промайнули його дитинство та юність. Навчався у Новороздільському ЗЗСО №5 до 9-го класу. Перша вчителька Галина Богданівна Дмитришин, класний керівник Ольга Михайлівна Семенченко, однокласники в один голос стверджували – такого спокійного, врівноваженого юнака ще пошукати було. Дуже добра дитина, зауважували вчителі, і додавали – велика заслуга сім’ї, гарне виховання, хороші порядні батьки, особливо згадували маму, яка завжди цікавилася сином, завжди привітно заговорила, цікавилася. Іра Олексів, однокласниця, згадувала також про дуже спокійного і спокійного однокласника, навіть трохи скромного і сором’язливого. Про те, що він закінчив також Новороздільську дитячу школу мистецтв ім. Олега Рудницького по класу скрипки, дізналася зовсім випадково, додала, бо ніколи Богдан не мав звички хизуватися чи бодай голосно говорити про себе. Продовжив освіту в Новороздільському професійному ліцеї, освоюючи професію «слюсар з ремонту автомобілів, водій автотранспортних засобів категорії В і С» у 2007-2010 роках. У мирному житті працював на будівництві.
Він був щирим патріотом, хоробрим воїном і надійним побратимом — людиною честі, яка не зрадила своїм переконанням навіть у найважчі часи. Як цінувало його командування в Одесі, як тішився, гірко розповідаючи батькам, що з важких боїв, свого передостаннього виходу «на нуль», з цілого військового підрозділу вийшов один не поранений, як тішився заслуженими військовими нагородами. Ще одне бойове завдання «на нулю» – і вже мав повертатися додому….. Повернувся – назавжди, на щиті.
Богдан загинув поблизу населеного пункту Новопіль Волноваського району Донецької області внаслідок отримання несумісних з життям поранень – смертельний скид з дрона, з тих ненаситних залізних птахів війни…
У жалобі — рідні, бойові побратими, друзі, всі, хто знав Богдана і шанував його. Розпорядженням міського голови 9-10 травня оголошено Днями жалоби за загиблим Героєм у Новороздільській громаді.
У Богдана залишилися мама Ольга і тато Степан, брат Роман, також у минулому військовослужбовець.
Героя Богдана Причепу поховано на Алеї почесних поховань на Малехівському кладовищі.
