3 листопада 2022 року.
Пропонуємо до уваги читачів актуальні роздуми про перспективу завершення російсько – української війни, про страшну ціну перемир’я з віковічним російським варваром, якщо ми піддамося просторікуванням на кшталт “Краще поганий мир, аніж хороша війна”, надруковані у розділі “Блоги” Інтернет – видання “Цензор.НЕТ”: https://censor.net/ua/b3377817 відомим політологом Віталієм КУЛИКОМ.
1) Війна не закінчиться до нового року. Не закінчиться вона і в 2023 році. Це “довга війна”. Чи перетвориться вона на “столітню війну” я не впевнений, але є один зі сценаріїв: поки не буде остаточної ПЕРЕМОГИ, доти війна буде тривати. Це роки. До розвалу росії, створеня нової України та трансформації світу.
2) Коли ми з сім’єю та друзями знаходилися в окупації, під шаленним обстрілом в Макарівському районі, я написав, що прошу Зеленського не досягати перемир’я з росіянами, не підписувати капітуляції, щоб звільнити/захистити наше життя. Бо я не хочу такої ціни для себе чи для свого трирічного сина. Такої ж позиції я дотримуюся і зараз. Під час кожного обстрілу ми ризикуємо опинитися там, куди прилетить ракета чи шахід. Усі сьогодні в небезпеці.
3) Перемога для мене означає саме розвал росії та дерашизацію того що від неї залишиться. Усі інші варіанти – це тимчасове перемир’я та час до нової війни. Ціна у ній наше фізичне існування. Перемога також означає створення нової України, перезаснування, утвердження нових правил взаємодії, співволодіння та співуправління. Перемога – це політична трансформація світу. Поява елементів світової республіки.
4) Ми всі втратили чи втратимо рідних, друзів, знайомих. У нас вкрали добробут, речі, зруйнували будинки, забрали роботу. Ми платимо високу ціну. Але ми заплатимо ще більшу ціну, якщо погодимося на капітуляцію. Що не капітуляція? Читай п.3.
5) Я розумію, що в разі затягування війни ми зіткнемося з загрозою “поганого миру, який краще за хорошу війну”. Зіткнемося з іншим боком Заходу, який навряд чи нам сподобається. В нас поглиблюється дефіцит справедливості, який потребуватиме вирішення. Це загроза громадянського протистояня/отаманщини під час “перемир’я” чи “малоінтенсивної війни”… Я вже якось казав про “чорні сотні”, людей які обрали помсту.
6) Але я вірю в нашу перемогу. Вірю в Любов та в ВАС! Як і на Майдані, я бачу чудо самоорганізації та любові, взаємодії та даріння, здатності бути відкритим, долати ненависть та горіти праведним гнівом, творити добро скрізь де ви є. Це надихає.
Віталій КУЛИК
