Сьогодні історична подія в сучасній історії новороздільського футболу – ФК “Новий Розділ”, здобувши перемогу у наднапруженому фінальному поєдинку із ФК “Гірник” (Новояворівськ) у серії післяматчевих пенальті з рахунком 5:4 (основний час завершився нульовою нічиєю), завоював головний трофей року – Кубок Львівської області!
Ваш автор та потужна група вболівальників, які в якості “12 гравця” вочевидь спосерігали за “валідольним” фіналом та несамовито вболівали за улюблену команду, назавжди запам’ятають новороздільський тріумф на стадіоні КЗ “Карпати” у Львові. Я б із задоволенням згадав усіх, хто виявив бажання у сіру зимову днину особисто підтримати гравців ФК”Новий Розділ”, але місця точно забракне, тому назву тих, хто найбільше вразив. Зокрема, це найстарший (80 плюс) фанат в нашій групі – Микола Прокоп, істинний вболівальник нашого клубу староста Горішнього – Долішнього Микола Моцяк, який пішки з прийшов з села понад три кілометри на зупинку біля “Сільпо”, звідки відправлявся на фінал орендований адміністтрацією ФК “Новий Розділ” автобус. Вразив також гурт із Берездівець – дружина полеглого за Україну воїна – героя Сергія Крижанівського пані Наталя з донечкою, які вирішили своєю присутністю на матчі підтримати сина і брата Павла Крижанівського, гравця новороздільської команди. До їхньої ініціативи долучилися і декілька родичів із сім’ ями та, мабуть, наймолодшою вболівальницею на вигляд років чотирьох – п’яти (усіх не знаю, але був там і мій ровесник Петро Мартинів років під 70 з дружиною). Був і палкий вболівальник Армен з дружиною та сином, який успішно виступає у дитячій команді ФК “Новий Розділ”. А також чимала ватага підлітків школярського віку. Ну і, звичайно, гурт вірних вболівальників, з якими не пропускаю майже жодного матчу на стадіоні “Галичина”, а в їх числі і колишні відомі гравці новороздільської команди 80-90-років Василь Медловський та Мирон Кушлик.
Щодо фінального поєдинку, то він відзначався суто кубковими ознаками – суперники намагалися грати чітко, осмислено організовувати атаки, по максимуму контролювати м’яч та віддавати вивірені паси партнерам. Попри те, темп матчу вражав, глядачі встигали тільки переводити погляди від однієї половини поля на іншу. Це була найдинамічніша гра новороздільців, яку доводилось спостерігати у цьому сезоні, причому на високих швидкостях та блискавичних рішеннях, які відзначалися якістю. Утім, як уболівальник новороздільської команди, можу сказати, що у другому таймі наші гравці виглядали мобільнішими і реактивнішими у організації комбінацій, націлених на ворота суперника.
Зрештою, у такому ритмі неймовірно швидко збіг основний час. Бачили б ви наші вболівальницькі обличчя, коли суперники по черзі виконували пенальті!. Але наші невидимі енергетичні сигнали “12 гравця”, схоже, дивним чином вплинули на події у цій частині фіналу – новороздіільці жодного разу не схибили, а от суперник лиш один раз. Але цього виявилося достатньо, щоб усі присутні новороздільці, несамовито вигукуючи “вікторію”, поспішили на поле, аби привітати гравців, головного тренера Андрія Гарапця та його супер- фахових помічників. Що там творилося -словами не описати, тому із задоволеням пропоную фоторепортаж про миті історичного дня, в тому числі і про офіційну церемонію нагородження володарів Кубка Львівщини – яскраву талантами і потужну команду ФК “Новий Розділ” (докладніше – у наст. числі “ВР”)
Іван БАСАРАБ
