Роздільський палац завжди виділяв значні суми на соціальні програми, зокрема, забезпечення доступу до освіти незаможних людей.
Завітавши до Палацу Жевуських – Лянцкоронських, ви можете відразу поруч відвідати «Стару Школу», яку нещодавно відновила ініціатива «Спадщина.UA» та де сьогодні пригощають місцевими стравами. Так, назва будівлі нагадує про її освітнє призначення, адже колись тут велося навчання.
Отож, однією із сторінок в історії освіти маленького містечка на Галичині були школа та захоронка Сестер Милосердя у Роздолі.
Ця школа, якою довгий час опікувалися сестри шаритки, походить з XVIII століття та розташована на схід від комплексу споруд колишнього монастиря кармелітів. Сучасна ж споруда походить з кінця ХІХ ст. Вона зберігає автентичну обʼємно-планувальну структуру. Обʼєкт нині не використовується.
Родиною Жевуських у Роздолі було засновано ще кілька значних споруд, якими опікувалися священики та місцеві монахи. Міхалом Жевуським було фундовано в 1730-му році дім для бідних, які утримувався за кошти родини.
Монастир о. Кармелітів Черевичкових не був закритий австрійською владою, оскільки при ньому 1780 року ченці заснували шпиталь для невиліковно хворих (австрійці не закривали ті монастирі, які приносили конкретну користь, наприклад, при них існували шпиталі, притулки, друкарні або школи).
В 1780 році Францішка з Цетнерів Жевуська, воєводина подільська, заснувала монастир сестер св. Вінцента. При ньому існувала лікарня, наприкінці, XVIII ст. в ній було 67 пацієнтів, утримувався сиротинець на 29 сиріт та школа для дівчат на 60 осіб.
Сам монастир шариток, або Дочок Милосердя, розташувався у монастирі оо. Кармелітів Черевичкових, які залишили цей комплекс. Сестри шаритки в Галичині могли безперешкодно працювати в школах, а не тільки в лікарнях і сиротинцях, як це було за часів російського панування.
Взагалі, у всіх видаткових книгах Роздільського маєтку завжди значні суми йшли на нужденних та бідних, їхнє лікування та освіту. Часто за кошти родини Жевуських, а потім Лянцкоронських утримувалися цілі родини з Роздолу, влаштовувалися похорони та кошти йшли на дітей померлих працівників, які отримували гідну освіту.
Кароліною Лянцкоронською за власні кошти в Роздолі утримувалася захоронка (пол. ochronka) для дітей, яка була заснована ще її пра-пра-прабабусею у далекому 1780-му році.
Часи змінюються, простір також. Як ми вже загадали на початку, вже тепер ви можете завітати до збереженої будівлі СТАРА ШКОЛА / OLD SCHOOL, яка отримала нове життя.
Це дослідження виконане в рамках проєкту “МАНДРИ РОЗДІЛЬСЬКІ: мережа туристичних маршрутів субрегіону Розділля”, що реалізується за підтримки Український культурний фонд
