І кожен навіки запам’ятав роки навчання, похід “перший раз в перший клас”, своїх вчителів та шкільних друзів. А дехто, може, й досі пам’ятає перші вивчені вірші про школу.
Наприклад, вірш Володимира МАСЛЯКА “Учися, дитино…”:
Учися, дитино, бо вчитися треба!
Учися, голубко, хай розум не спить,
Хай серце і воля, і дух росте в силу,
Для життя, для світла треба ся учить.
Учися, дитино, бо світ цей не батько –
Широкий, розлогий, мов поле в степу;
Знайти в нім дорогу той лише потрафить,
Хто служив науці, хто вчився в життю! .
Учися, дитино, бо доля не мати –
Шукать її треба, сама не прийде;
А той її має, той її зазнає,
Кому розум сонцем в головці зійде!
Учися, дитино. Бог буде з тобою,
Пошанують люди, полюбить тя світ.
Учися, щоб сіяв добро поміж люди,
І вічно жить будеш, не згине твій слід!
Учися, дитино, бо вчитися треба;
Шукай сонця правди, хай розум не спить;
Чого научишся, вода не забере,
Не візьме розбійник, вогонь не спалить!
Учімося! І перемагаймо ворогів наших, щоб в Україні ніколи не переставали нові навчальні роки в УКРАЇНСЬКИХ освітніх навчальних закладах…
