Великий обсяг волонтерської роботи виконують члени громадської організації «Фенікс», який очолює Леся Грохола: тут акумулюються і зібрані кошти доброчинців на потреби ЗСУ, і продукти, і необхідні речі, які замовляють військові, зокрема, земляки.
Про діяльність «Фенікса» (тоді ще не громадської організації і ні назви «Фенікс» (універсальний символ безсмертя, відродження заново з вогню) не було) почули давно. Якось так вийшло, стверджують дівчата: зібралися, згуртувалися, і почали працювати… Команда волонтерів з Берездовець і Гранки-Кутів працює давно, з 2014 року, активність зросла після початку повномасштабного вторгнення російського ворога. З цих двох сіл захищають Україну на фронті більше 70 військовослужбовців (не враховуючи ще загиблих новітніх Героїв. Є і безвісти пропалі, є поранені, є в полоні) – і практично з кожним волонтери мають зв’язок, телефонують, цікавляться, як справи, що потрібно, чим допомогти, знають, як у кожного справи і які потреби. Таке ж тісне спілкування і з родинами. Щотижня подають на Службу Божу за здоров’я усіх військовослужбовців.
Потреби виникають в ході роботи, під час спілкування із земляками – і також вирішуються практично на ходу, бо оперативність дуже важливо для волонтерства. Але спільно. Тож ця спільнота не лише живе дотепер, але й щораз розростається та розвивається. Кількісно, можливо, і скоротилася – адже кістяк ГО «Фенікс» становить вісім активних небайдужих жінок – Леся Грохола, Мар’яна Галій, Люба Дейнека, Люба Івашко, Галина Білінська, Леся Шиманська, Марія Франків, Ольга Осєчко, серед яких мами і дружини воїнів – але численна родина, друзі, знайомі, уже напрацьовані контакти творять волонтерські справи.
На другому поверсі Народного дому с. Берездівці невеличка кімната. Потребує ремонту, мимохіть зауважують волонтерки, хоча б сучасні вікна енергозберігаючі, щоб менше відчувати холод. Бо ж робота тут кипить круглорічно. До речі, міська голова Ярина Яценко, якось завітавши, також звернула на це увагу.
На стінах – великі стенди зі спільними фотографіями з воїнами, які завітали в гості, коли приходили у відпустку. Прапори з їх підписами та побажаннями. Є навіть іменні стяги, приміром, подарунок з особистою подякою від 42-ї бригади, який привіз Михайло Яремишин. Поряд – подячні грамоти і нагороди.
Завжди готовий підтримати отець Дам’ян Панков’як з костелу. “Скромність – це добре, і зрозуміло, що добрі справи робляться тихо, – акцентує староста Дмитро Сапіга. – Але наші жінки вартують щирої подяки, бо скільки старань, особистого часу і праці вкладають у волонтерську діяльність».
По всіх закутках – то заготовки на окопні свічки, то просто пакувальні коробки, там – стосик дитячих малюнків, які обов’язково докладають до кожної посилочки, як незмінний атрибут. Малюнки переважно передають від школярів шкіл с. Гранки-Кути і Горішнє.
Посередині – натягнута маскувальна сітка в процесі створення. Оскільки усі працюючі, то й приходять плести переважно у післяробочий час чи у вихідні дні.
Збір коштів – часто проходить на ярмарках, які організовує волонтерська спільнота – у Берездівцях чи в Гранки-Кутах: випічку також самі готують.
До дня матері обов’язково відвідують з невеличкими подарунками матерів полеглих Героїв – та й не лише у цей день.
От і могилку недавно померлого воїна Петра Щербатого прикрасили, бо ж сиротою лишився хлопець.
Особливо цінні домашні посилки на традиційні християнські свята – на Різдво розлітаються пакуночки з домашніми смаколиками до воїнів, і на Великдень зібрані усією громадою гостинці – запашна паска, запечена ковбаска, сир, масло, а також життєствердні дитячі малюнки, сигарети, необхідні щодня гігієнічні речі відправляють на схід воякам. Перед останнім Великоднем придбали свиню – і наробили самі і ковбасок домашніх, і тушонок та паштетів запашних. “Ідею спільно закумулювали усією волонтерською групою, – розповідала Леся Грохола ще минулого року (до речі, керівник волонтерської групи та ініціатор благодійних акцій). – Місяць перед тим оголосили про збір, поставили скриньки в магазинах у Берездівцях і Гранки-Кутах, а також в дитячому садку Берездовець. Так і зібрали необхідні кошти. Деякі односельці принесли паски, які спекли. Малюнки діти зробили в садочку, а старші хто вдома, а хто в Народному домі”. І такі добрі традиційні передсвяткові пакуночки готують і висилають щороку.
Волонтерська щоденна рутинна праця складається з численних голосних акцій і дрібної роботи щодня, подекуди непомітна, але така потрібна кожному, хто став на захист України.
Розуміємо, що допомагаючи нашій армії, з кожним днем наближаємо Перемогу – щиро переконані волонтерки з «Фенікса». І з такою підтримкою ця Перемога має бути обов’язково чимшвидшою!
Віра ВЛАСЮК
