Про непоправну втрату “українського націоналіста, християнина, борця з радянщиною і “русскім міром” повідомляє на своїй сторінці у Facebook відома блогерка та військовослубовиця ЗСУ Олена Білозерська:
Загинува Микола КОХАНІВСЬКИЙ. Людина – епоха, без перебільшення. Якби мої 10 років довоєнного двіжу мали обличчя – це було б обличчя Миколи Коханівського. Головний протестувальник Києва в довоєнні роки. Український націоналіст, християнин, борець з радянщиною і “русскім міром”. Руйнатор Леніна – саме він з побратимами на світанку 30 червня 2009 року, 15 років тому, заліз на бессарабського Ілліча і відбив йому носа кувалдою. (А я знімала). З цього одненького вчинку почався “ленінопад”, який згодом охопив всю країну. Зараз молодше покоління й не пам’ятає, що іще зовсім недавно в українських містах і селах куди не плюнь – влучиш у Леніна.
Комуністи тоді швидко зробили своєму ідолу нову голову, і він благополучно простояв ще чотири роки, аж до другого Майдану. А Миколу з хлопцями довго судили, якийсь час тримали в СІЗО, їхнім адвокатом був тоді легендарний Сидір Кізін, а ми ходили на всі суди. Потім їх випустили, Микола знов двіжував, брав участь в усіх без винятку акціях, ризикуючи знов загриміти в СІЗО, бив пики якимсь руськомирцям… Про той період нашого життя, стрьомний, веселий і нетолерантний, хтось колись обов’язково напише книгу. Влада Януковича кидала двіжувальників за грати, Микола Коханівський був багаторічним координатором Комітету визволення політв’язнів… А в 2014-му, як усі ми, пішов воювати. Ми перетнулися якось на фронті, під Савур-Могилою… Він був комбатом батальйону ОУН, а вже в часи повномасштабного, після якихось конфліктів з командуванням, пішов рядовим піхотинцем у 125-у бригаду.
І от учора звістка – Микола загинув під Вовчанськом. Як не закономірно для людини, яка так давно “в строю”, а все одно неочікувано й гірко.
У мене безліч світлин Миколи і з Миколою, та де їх зараз шукати? Тому ось вам не “двіжовий”, а цілком цивільний знімок з весілля Миколи і Катрусі, 2010 рік. Катерині мої найглибші співчуття…