Достеменно точно встановити відлік нової хвилі прихованої спецоперації упц мп, яка насправді є філією фсб, здійснюваної як серед вірних УГКЦ та інших конфесій в Україні, так навіть і у Ватикані, однак, як стверджують аналітики, це збіглося у часі із прийняттям Верховною Радою України законопроекту про заборону релігійної організації упц(мп) у першому читанні. Власне, у міжчассі, яке чомусь надто довго триває перед стартом розгляду цього архіважливого нормативного акта в другому читанні, і спостерігаємо активізацію вказаних наративів упц(мп).
І складається враження, що у тенета хитросплетеної казуїстики цих фсб-ешних агентів в рясах потрапляють, імовірно, самі того не відаючи, навіть найвищі духовні провідники Європи.
Згадаймо резонансну заяву Папи Римського Франциска І, виголошену у інтерв’ю для Швейцарського радіо10 березня 2024р. про те, що, мовляв, Україна може вирішити ситуацію із російським вторгненням, якщо матиме мужність «підняти білий прапор». Така недалекоглядна заява Понтифіка до глибини душі обурила мільйони українців різних конфесій (звісно, за винятком україноненависницького «вовка в овечій шкурі», яким є диверсійний орган фсб – упц(мп). Хіба це не результат російської іпсо, спрямований на підрив моноліту українського суспільства, об’єднаного у спротиві російській геноцидній агресії?!
І хтозна, наскільки географічно широким було б медіійне поле Європи від цієї провокаційної заяви Папи Римського (яку, до речі, згодом інтерпретував у нейтральному світлі інформаційний департамент Ватикану), якби не принципове реагування, яке цього ж дня озвучив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав: «Україна зранена, але нескорена. Україна змучена, але вона стоїть і вистоїть. Повірте мені, нікому й на гадку не спадає здатися».
Так само, як стверджують аналітики, які спеціалізуються на дослідженні провокативної діяльності прихованих агентів впливу фсб – упц(мп), пожвавилися інформаційно – пропагандистські спецоперації і на горизонтальному рівні в українському суспільстві. Зокрема, тут вкотре звучать нашіптування у начебто випадкових розмовах із громадянами різного стану, але конфесійно приналежних до ПЦУ та УГКЦ, про те, що, мовляв, раніше, «люди мали одну віру, ходили до однієї церкви, що сприяли порозумінню громадян різних національностей». Наведу один з прикладів: нещодавно мав нагоду переконатися, що на декого такі акценти російських спецагентів мають відповідний вплив. Зокрема, вашому автору повідомили про те, що схожі «кліше» переказував іншим людям чоловік років сорока: мовляв, моя бабушка руская, дід українець, колись вони були інтернаціональною сім’єю, а от тепер все по – живому порізали політики…Звичайно, може, він щиро помиляється, бо ж його дідусь і бабуся років з 15-ть спочивають вічним сном, тому хтозна, як би вони відреагували на геноцидне вторгнення орків 24 лютого 2024 року, котрі фізично знищують усіма видами зброї громадян нашої держави – і українців, і росіян, і інших національностей, аби відновити «російську імперію зла». Радше, що засудили б, як переважна більшість громадян держави російського походження. Це також доконаний факт, який встановили соціологічні служби Але ж, може, саме цей громадянин, який так наївно просторіку про минулу конфесійну гармонію в срср, є носієм ворожої ІПСО, яке використовує заяложені штампи упц (мп).
Тому будьмо пильними, російський імперіалізм усіма способами, зокрема, і конфесійними провокаціями, прагне посіяти і в Україні, і за кордоном, хибні наративи, а відтак створити викривлений погляд на суспільні настрої з метою дискредитації України як держави, яка вже понад два роки героїчно бореться з російськими варварами, аби зберегти свою ідентичність та, якщо говорити ширше, європейську цивілізацію.
Якуб КОМАРНИЦЬКИЙ
(Фото із соціальних мереж)
