Про це йдеться у повідомленні на сторінці Палац Розділ / Rozdil Palace у Facebook:
«Палац Розділ» у «закритому форматі»: центр реабілітації АБО як бачать майбутнє пам’ятки громада, медики та лідери думок
Внаслідок експертної дискусії щодо пристосування палацу Лянцкоронських – Жевуських у Роздолі, що відбувалася 13 січня 2024 року, стало зрозуміло, що перш, ніж обирати функцію, мусимо принципово визначитися, наскільки доступним для широкої громадськості ми готові бачити палацово-парковий комплекс, адже частина пропонованих функцій (школа – пансіон, центр реабілітації тощо) передбачають часткову чи повну обмеженість доступу з метою безпеки та спокою головних користувачів.
Відтак, розпочинаємо серію розширених думок експертів у даних напрямках.
Ярина Яценко, голова Новороздільської міської ради:
-Вважаю, що призначення палацу може бути пов’язано з психологічною реабілітацією. Мова може йти як про військових, так і про цивільних, адже під час війни та після неї відновлення психологічної рівноваги стане одним із головних викликів суспільства.
Розуміння історичної цінності та поєднання природного місця, в даному випадку, унікального історичного парку об’єкту природно-заповідного фонду із понад столітніми деревами разом з програмами психологічної підтримки зробить палац своєрідним «місцем сили» та «місцем спокою». З іншого боку, такого роду психологічна реабілітація важко поєднується зі туристичною складовою.
Зазначимо, що під час нещодавнього громадського онлайн обговорення, місцева громада також розділилася у поглядах: частина висловлювалася принципово за центр реабілітації для військових (до речі, в Новороздільській громаді дуже великі втрати на війні), частина відстоювала ідею відновлення палацу як культурно-туристичного об’єкту.
В селищі Розділ неподалік палацу є дві історичні споруди площею 300 та 1100 кВ м, що заплановані під медичні функції та шукають зараз інвестора – майбутня лабораторія та будинок для людей похилого віку відповідно.
Олександра Янович, керуюча партнерка “Центр медичної 3D діагностики”, громадська діячка, уродженка Роздолу:
-Вбачаю доцільним створення двох функціональних моделей палацу: ресурсно – реабілітаційний центр для сімей осіб з інвалідністю або ж міжнародний мистецький центр.
Плюсами першого є попередження потрапляння осіб з інвалідністю в інституційні заклади; стабілізація психоемоційних станів людей, які мають дітей з інвалідністю; психоемоційна підтримка сімей військовослужбовців, які отримали інвалідність підчас бойових дій; психологічна реабілітація військовослужбовців, які отримали інвалідність підчас бойових дій. Саме тут ми можемо говорити про перескерування та створення дорожньої карти для осіб з інвалідністю та їх сімей, для подальшого відновлення та фізичного відновлення та реабілітації. А наявність розкішного історичного садово-паркового комплексу та інших споруд дає можливість для створення якісної інфраструктури та розширені можливості для терапії та реабілітації.
Натомість, в регіоні відсутня потрібна кількість кваліфікованих спеціалістів, а профпідготовка – тривала в часі.
З фінансового погляду така функція може системно підтримуватися за рахунок міжнародних договорів та партнерів, але таким чином ми себе прирікаємо на постійну залежність від зовнішніх ресурсів.
В дискусії виникло кілька неочікуваних думок.
Наталія Боднарчук (Natali Bondarchuk), виконавча директорка DOC.ua – Сервіс #1 для приватної медицини, тут є все:
-Маючи понад 20 років досвіду у медицині та вже кілька місяців поспіль мріючи приїхати в палац з думкою про майбутній масштабний медичний центр, пройшлася сьогодні його залами, і тепер чітко переконана, що використовувати палац за даним призначенням недоцільно. Ми повинні зберегти споруду не лише як об’єкт архітектурної спадщини, але і її первісну функцію та надати доступ громадськості для огляду цього неймовірного архітектурного об’єкту.
Ірина Гірна (Ira Hirna), засновниця Реставраційна майстерня “Гарда”, дружина військовослужбовця, висловила неочікуване побоювання, що помпезна, майже «святкова» архітектура палацу може викликати емоційне несприйняття учасників реабілітації, що потребують для споглядання та комфорту спокійних та ергономічних просторів.
Ганна Сидоренко (Hanna Sydorenko), операційна директорка Агенції культурного туризму в Тустань (Tustan’), зазначила, що на туристичному ринку дуже високий запит, натомість є брак локацій для так званого «тихого туризму», відтак центр психологічної реабілітації не створює конфлікту з туристичною галуззю, лиш фокусує локацію на окремому різновиді туризму.
Роман Метельський, журналіст – аналітик, громадський діяч:
-На даний час тільки у Львові та Львівській області уже функціонує багато державних центрів з реабілітації військовослужбовців. Рівень технічного забезпечення таких центрів уже дуже високий і щоб досягнути їхнього рівня, необхідно багато часу та грошей.
Реабілітаційні центри державної форми власності отримують постійне фінансування для утримання, покращення технічного забезпечення та розбудови. На 2024 рік суми складають сотні мільйонів доларів тільки на Львівщині.
Існуючі центри мають доступ до спеціальної транспортної інфраструктури – сучасних доріг та регулярного сполучення спеціальними транспортними засобами.
Для створення нових реабілітаційних центрів зараз зазвичай використовуються колишні санаторії, лікувально-оздоровчі комплекси та бази відпочинку. На Львівщині для цього ідеально надається інфраструктура Трускавця, Дрогобича, Моршина, Великого Любіня тощо.
Відтак, створення нового реабілітаційного центру в приміщенні, що вимагає потужних реставраційних робіт і інвестицій в обладнання, навчання персоналу та розвиток логістики, має сумнівну перспективу.
Мусимо дати собі час, щоб визначитися з найкращою функцією. В наступних дописах опублікуємо думки щодо інших функцій.
Дякуємо, що вболіваєте за палац разом з нами.
Щиро ваша,
Команда ТОВ «Палац Розділ»
