Вкрай актуальну натепер проблему у пропонованій читачам публікації, надрукованій у розділі “Блоги” інтернет – видання “Цензор.НЕТ” : https://censor.net/ua/b3452097, порушує відомий журналіст і військовий Михайло УХМАН.
Bla-bla-car
Київ – Львів. В автомобілі нас їде троє. Водія звати Олег, родом з Донеччини. З початком повномасштабного російського вторгнення переїхав на захід України, щоб забезпечити спокійне життя своїм дітям.
Розмовляє російською і час від часу переходить на державну. Поряд з Олегом сидить жінка з Житомирщини. Розмовляла українською, але згодом перейшла на російську.
– Все гаразд. Я прекрасно розумію українську і розмовляю нею. Поки що важко перейти повністю на державну, адже тридцять років розмовляв мос..льською – говорить водій до пасажирки, яка сидить поряд з ним.
Я мовчу. Хочеться потиснути руку Олегові і “викинути/висадити” з машини фарбовану тітку. До речі, я уже не раз чув, як україномовні переходять на московську, коли співрозмовник розмовляє російською. Панове, ви нормальні?
Всі “російськомовні”, які проживають в Україні, чудово розмовляють державною мовою. Навіщо підлаштовуватись під них? Тут взагалі виправдань не може бути. Ви в свої країні, а не десь там за “поребріком”.
Довга дорога. Ми розмовляємо про війну, життя, яке триває.
– Чесно кажу до 2014 року, я не чув таких слів, як патріотизм, державність, нація. Все це було нам чуже. Російська пропаганда чудово працювала і працює на жаль. Батьки просто не вчили нас таконо. Скажу більше, я підтримував морально на початку “днр і лнр”. Згодом, я зрозумів, що помилявся…
Після повномасштабного російського вторгнення, коли росіяни почали вбивати, гвалтувати людей – моя помилка стала очевидною.
Тепер моя дитина розмовляє державною мовою. Вона знає, що московити – окупанти і я дуже радий, що вона виросте справжньою українкою. Московити все зробили, щоб ми – жителі Донеччини, ненавиділи їх.
Хоча, я вам скажу, що більшість людей, яким за 60 – це в тому числі і мій батько, мріють про мир. Просто про мир і їм все рівно, яка влада буде. Тому українське майбутнє за такими, як мої діти, як ми. Просто потрібно перемогти окупантів і будувати нову країну, де не має “совєцького союзу”, російського язика і тому подібного… – розповідає Олег.
Bla-bla-car – дякую тобі за адекватних водіїв.
Дорогі українці, щиро вітаю Вас з Днем української мови і писемності. Адже це наша зброя проти московитів, яка потужніша за F-16 чи будь які ракети. Давайте будемо застосовувати її і ви побачите, як шлях до перемоги і миру відкриється, ще швидше.
Не може бути так, щоб росіяни вбивали українців, а ми продовжували споживати їхню культуру, “язик”, музику.
PS.
Реальна історія.
Сидить в кімнаті молода жінка її мама і дочка. Маленька дівчинка запитує: “Мамо, нашого тата вбили росіяни?” “Так, доню” – відповідає молода вдова і витирає сльози. “Чому ж тоді бабуся розмовляє їхньою мовою, російською”? – запитує дівчинка. Вдова пригортає дитину і починає ридати. Бабуся підходить до дочки і внучки, пригортає їх, плаче і каже: “Ми більше не будемо говорити мовою вбивць. Дякую, сонечко”!
