Дністрянський Володимир написав пост вдячності за участь і допомогу всім, хто долучився до відновлення бомбосховища на території Управління РДГХП «Сірка».
Ціла команда (Дністрянський Володимир, Бендас Любомир, Корецька Тетяна, Івасюк Дмитро) робили добру справу для всієї громади тихо і непомітно.
“На початку війни вирішили не сидіти осторонь, а щось зробити для своїх рідних, друзів і жителів ОТГ. Спільними зусиллями ми в певному сенсі відновили цей бункер. Вхід до сховища на початку був недоступним, заріс кущами настільки, що неможливо було дістатись до нього.
До відновлювальних робіт були залучені також члени ВО «ТРИЗУБ ім. С. Бандери» м. Нового Роздолу, допомагали друзі, друзі друзів і, звичайно, спрацювало «сарафанне радіо». Допомагали люди і з Малехова, і з с. Берездівці, і з Нового Роздолу. Обсяг виконаної роботи – колосальний! Зараз до приміщення проведена вода, якої там взагалі не було, встановлені унітази та умивальники, проведена каналізація, електроенергія, по кімнатах встановлено двері, яких не було взагалі, відновлено і встановлено залізобетонні двері товщиною не менше 30 сантиметрів, які до того просто лежали на землі. Підприємець Михайло КОВАЛЬ встановив їх і надав метал, виточував дуже масивні завіси під двері. Із встановленням така робота вартувала не менше 15-20 тис. грн. Дякуємо йому!
Крім того, встановлено ще одні металеві двері, які безкоштовно надав Мар’ян ЛЮТИЙ, власник Прокат- металобази. Також йому щиро дякуємо!
Електричний кабель вартістю 3-5тис грн. подарував ЯКИМИШИН Любомир, власник будівельного магазину «Євробуд».
Від магазину «Молодіжний» ОЛЕКСІЇВНА надала нам щітки та відра.
Управління «Сірки» дали нам чудових майстрів, і провели електроенергію у бункер – дякуємо!
Таня КОРЕЦЬКА займалася організацією людей, кухнею – готувала і годувала хлопців і дівчат + нам ще привозили їжу, про яку домовився Олег ПАВЛИШИН.
Відмито і побілено всі кімнати, і взагалі увесь бункер (стіни та стелі), завданням було – вивести грибок і надати гарний вигляд. Прочищені дренажні каналізації, системи. Викачувати воду приїжджала техніка з КП “Розділжитлосервіс”, яку посприяв надати Микола ПОГЛОД. І ми також викачували власними насосами. Глибина дуже велика, і хлопці вручну відрами та за допомогою шнурків прочищали від гілок і болота. Два тижні лише прочищали дренажні колодязі. З бункеру вивезено більше 500 мішків різного бою, які хлопці на плечах виносили надвір. КП РЖС вивіз все сміття – було багато машин. Порозчищали вхід до бункеру, встановили двері і замурували – все це теж власними силами.
Усі роботи велися приблизно два-три місяці. Бувало, працювало і до 50 осіб в день. Бункер розрахований на 600 осіб при умові, що там працює вентиляційна система, якої немає, як також труб і моторів. Там стояли автономні генератори дуже потужної сили. Тільки є одне але, немає автономної вентиляції (її вирізали). Бомбосховище знаходиться під землею, і там категорично не можна ні палити, ні користуватися засобами обігріву – як виявилося пізніше, але ми вирішили продовжити роботу. Ми встановили колодки на дверях, завезли палети, привезли буржуйку, яку надав о. Ростислав ВИСОЧАН. Микола Поглод надав близько двох причепів дров.
Також міський голова і наша влада сприяла роботі, можливо не так, як би хотілося, але кожен мав ще багато інших завдань на той час. Нам вдалося залучити і згуртувати молодих хлопців, які не знали, що мають робити на початку війни… В нас КРУТІ ХЛОПЦІ!
Дякуємо і Дмитру ІВАСЮКУ – головному майстру, який зайнявся організацією роботи хлопців у бункері. Людина не ходила на роботу, а безкоштовно вела усі роботи, маючи великий досвід! Діма, дякуємо тобі!!!
Нас також підтримав і о. Ростислав Височан, священник, який зрозумів важливість такої доброї справи для людей, і надав чималі кошти для цього. Дякуємо Лобомиру БЕНДАСУ (другові БАНДЕРІ), якого взагалі була ця ідея відновити бункер і який взаємодіяв з міською владою щодо сприяння нашій роботі.
Дякуємо Корецькій Тетяні за організацію робіт і людей! Дякуємо Роману Корецькому, який, воюючи з ворогом на сході України, підтримував нас!!!
Посприяв також староста Берездівецької громади Дмитро САПІГА – дякуємо!
Кого не згадав – вибачайте! Хто це все робив, той знає, які великі обсяги МИ ВСІ ЗРОБИЛИ! Решту матеріалу ми привозили і купляли за власні кошти (повірте, чимала сума витратилась). Хлопців прошу зголоситися, хто ще був, зателефонуйте, чи напишіть, чи поставте плюсик. Хочемо зробити спільне фото.
Міський голова попросила надати ключі від сховища управлінню ТЕЦУ для працівників. Ми не могли відмовити, тому що приміщення нам не належить, і спільним рішенням ми не були проти, бо робили це для збереження життя. Звичайно, представники ТЕЦУ, маючи ключі, не зробили в бомбосховищі зовсім нічого…
Під час тривоги ТЕЦ відкриває бункер (у нас є така домовленість з ними). Їм потрібно не менше 10 хвилин на дорогу до укриття. Ключі має ТЕЦ, МІСЬКА РАДА, ну і, звичайно, НАША КОМАНДА, яка організувала роботу по відновленню сховища. Укриття відновлено для жителів ОТГ. Тому всі, хто має бажання, можуть приходити!”
