Цей блог Ірени ПЕТРОВОЇ, опублікований два дні тому у інтернет – видання “Цензор.НЕТ”, нікого не залишить байдужим ( такі тексти неможливо читати “без брому”), бо це П”єта української Матері, яка прощається з улюбленим Сином….Щирі співчуття, а Воїну світла Вічна пам”ять. Герої не вмирають.
Спочатку ти так чекаєш омріяну дитину,потім не спиш ночами? коли хворіє, потім радуєшcя, споглядаюч на виступ в садочку,де твоя дитина “заєць”, а вуха впали))
, вибираєш найкращу школу, водишь на різноманітні гуртки( особисто наш хотів осягнути все- теніс, плавання, карате, айкідо,танці, скелелазання, джіу- джитсу).
Потім вибираєшь найкращий вуз та факультет міжнародних відносин( це його вибір) – майбутній перекладач- референт, дипслужба-, але за спеціальністю не працював.
Марафон бігав,- “Львівська сотка” на ровері – а як же без нього! Змагання по мотокросу проводив, на лижах- ас, на сноуборді- віртуоз. Завжди хотів заробити свою копійку- ще студентом працював в Макдональдсі ,Адідасі, потім Нестле, Софтсерв. Потім вже була своя Креативна студія- фото, відео- зйомка, навіть документальний фільм “Хранителі Кодів”.
Їздив в Англію на курси вивчення мови, їздив в США по програмі Ворк энд Тревел. Відмінне знання англійської, української ( він її знав краще за викладачів),та російскої мов. Багато проектів по всьому світу та подорожей( але все ж таки, вважав, що мало…). Остання наша спільна подорож була на Лазурове узбережжя у Франції, ми жилі в Антібі, неподалік від Ніцци.
Його призив був суцільний стрес для нас ( він закінчів військову кафедру в Академії Сухопутних військ),ми б могли його сховати, або вивезти за кордон (як зробили майже всі), але він не дозволив, він був з таким внутрішнім стрижнем, він би собі просто не пробачив за це уникнення, за цю трусость. я не змогла його зупинити, я навіть не намагалась, я знала, що внутрішньо він не пробачить мені і собі.
Ще хочу сказати, що він був ерудит, з ним можно було годинами спілкуватись на різні теми, це був більше ніж просто хороший и турботливий син, він був і наставником в чомусь, другом, братом, психологом, мудрою та обдарованою людиною.
Не їв м”яса, вже 5 років, просто так вирішив врятувати живих істот, сортував сміття, не вживав міцних напоїв- любив пиво Серегі ( найкращій друг) та червоне сухе вино і сир камамбер, не палив.Регулярно здавав кров, врятував 22 дитини.
ПИТАННЯ- ЗА ЩО ВБИЛИ МОЮ ДИТИНУ??
ПРО ЯКЕ ПРОБАЧЕННЯ МОЖЕ БУТИ МОВА???ВІН ТАК ХОТІВ ЖИТИ,ВІН ТАК ХОТІВ ПРИНОСИТИ КОРИСТЬ ЛЮДСТВУ!!
ПОПРОЩАТИСЬ ЗАВТРА,3.06 МОЖНА В ГАРНІЗОННОМУ ХРАМІ- 11.00
ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ- КОПАЛЬНЯ КАВИ ,ПЛ.РИНОК( ВНУТРІШНІЙ ДВОРІК) – 15.00
Ірена ПЕТРОВА, джерело: https://censor.net/ua/b3422515
