16.5 C
Lviv
27.02.2024
Львівщина

Медична реформа – які лікарні на Львівщині будуть надкластерними, кластерними і загальними?

Які лікарні увійдуть у госпітальний округ Львівщини?

І що буде з іншими медзакладами області?

В охороні здоров’я України грядуть чергові зміни. Наприкінці лютого уряд прийняв постанову, яка дає старт третьому етапу медреформи, під час якого планується створити у кожній області госпітальний округ, а у його межах – госпітальні кластери. До 1 травня цього року департаменти охорони здоров’я областей (за винятком тих, де зараз тривають бойові дії) повинні подати на затвердження у МОЗ свої пропозиції щодо формування госпітального округу і госпітальних кластерів. Впроваджувати у життя нові зміни планують вже з січня 2024 року. Про це пише zaxid.net.

Формування госпітальних округів означає, що більше не буде поділу на обласні, міські, районні лікарні. Натомість будуть надкластерні, кластерні і загальні. Разом з мережею медзакладів, що надають первинну медичну допомогу, і центром екстреної допомоги та медицини катастроф вони сформують спроможну мережу закладів охорони здоров’я. Щоб читачам легше було зрозуміти, як змінюватиметься охорона здоров’я Львівщини, невеличке роз’яснення: госпітальний округ – це область, госпітальний кластер – це район.

Такі зміни породжують чимало запитань і у медиків, і у пацієнтів: як формуватимуть госпітальний округ і визначатимуть, яка лікарня має бути надкластерною чи кластерною? Яка між ними буде різниця? Що буде з тими медзакладами, які не увійдуть в спроможну мережу? Чи передбачається закриття таких лікарень? Що від цих змін зміниться для пацієнтів і для медиків тощо?

Усі ці та інші запитання ZAXID.NET адресував керівнику департаменту охорони здоров’я Львівської ОВА Оресту Чемерису.

Як формуватиметься госпітальний округ на Львівщині

«На Львівщині саме зараз триває процес формування госпітального округу, відбір лікарень, які будуть надкластерними, кластерними, загальними. До цього процесу залучені представники місцевих громад, керівники медзакладів. Зараз ми вивчаємо, що треба ще зробити, аби той чи інший заклад можна було визнати надкластерним чи кластерним. Та певні пропозиції щодо формування на Львівщині спроможної мережі закладів охорони здоров’я у нас вже є», – каже Орест Чемерис.

Відповідно до постанови уряду, у кожному госпітальному окрузі (області) має бути одна або декілька надкластерних лікарень для дорослих і лише одна дитяча надкластерна лікарня.

За словами Ореста Чемериса, на затвердження МОЗ департамент пропонуватиме надати статус надкластерних Львівському обласному госпіталю ветеранів воєн та репресованих ім. Юрія Липи, Львівській обласній клінічній лікарні і Першому ТМО м. Львова.

«На надкластерну дитячу лікарню пропонуватимемо обласну дитячу лікарню “Охматдит”. Департамент разом з власником і керівником лікарні буде ще працювати над планом розвитку лікарні. Ті напрямки, яких в лікарні зараз не має, заклад зобов’язаний розвинути. В “Охматдиті” треба розвивати нейрохірургію, бо її там нема, підсилити неврологічну службу тощо», – каже Орест Чемерис.

На Львівщині є чимало медзакладів, які є регіональними і де надають медичні послуги пацієнтам зі всього західного регіону. Це Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр, Львівський обласний кардіологічний центр, Львівська обласна психіатрична лікарня, Центр легеневого здоров’ я та Львівський обласний перинатальний центр. Це по суті ці ж багатопрофільні лікарні і вони будуть прирівняні до надкластерних.

Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр також є регіональним медзакладаом, у ньому лікуються діти не лише з західного регіону, а й з усієї України, але його місце у спроможній мережі, за словами Ореста Чемериса, ще не визначено.

Кластерних лікарень на Львівщині буде сім

У кожному районі області має бути одна кластерна лікарня. Відповідно до постанови уряду, у цих лікарнях має бути щонайменше 20 напрямів медичного обслуговування. Таких лікарень на Львівщині буде сім.

У Яворівському районі кластерною лікарнею буде Новояворівська лікарня ім. Ю. Липи, у Самбірському – Самбірська центральна районна лікарня, Золочівському – Буська міська лікарня, Стрийському – Стрийська міська лікарня, Львівському – ТМО №2, Червоноградському – Червоноградська міська лікарня, Дрогобицькому – Дрогобицька міська лікарня № 1.

«Практично усі лікарні, які по районах визначені як кластерні, мають відповідну матеріально-технічну базу і всі визначені напрямки, які обов’язково мають бути в кластерних лікарнях. Ці лікарні упродовж останніх трьох років готувалися стати ключовими у межах свого району. Це колишні лікарні інтенсивного лікування, які останні три роки розвивалися за державні кошти. У всіх лікарнях проведено реконструкцію відділень екстреної медичної допомоги з певним зонуванням: червоною, жовтою і зеленою зоною, для них закуплено 6 КТ, 6 рентген-апаратів, 9 УЗД-апаратів, ангіограф для Червонограда», – каже Орест Чемерис.

Яка різниця між надкластерними і кластерними лікарнями? За словами Ореста Чемериса, по суті мінімальна. У кластерних може не бути деяких спеціалістів, котрі в надкластерних обов’язково мають бути.

І в надкластерних, і в кластерних лікарнях надаватимуть допомогу пацієнтам з ускладненим перебігом захворювання. Інфаркт, інсульт можуть лікувати не лише у спеціалізованих центрах, а й у кластерних лікарнях. Для прикладу, у Червоноградській міській лікарні є відділення інтервенційної радіології, є ангіограф, який придбали за кошти МОЗ, тому тут зможуть надавати спеціалізовану допомогу при інфаркті, інсульті.

«Можливо, з нового року надкластерні лікарні зможуть укладати договори з НСЗУ на дороговартісні пакети, чого не зможуть зробити загальні лікарні, але до них і вимоги будуть вищі: поліпшувати матеріально-технічну базу, розвиватися, брати на себе найважчі випадки тощо», – твердить Орест Чемерис.

Найближче до пацієнта будуть загальні лікарні

Решта лікарень – це загальні лікарні, де надають базову медичну допомогу: у цих лікарнях має бути щонайменше анестезіологія (інтенсивна терапія в невідкладних станах), неврологія, ортопедія і травматологія, терапія, хірургія і інфекційне відділення.

«У ці лікарні, які найближче розташовані до мешканців, пацієнти звертатимуться з неважкими захворюваннями. Скажімо, з неускладненим переломом кінцівки, підвищеним тиском, порізом руки, що вимагає накладення швів тощо. Але якщо в цю лікарню звернеться хворий, який скаржиться на біль у грудній клітці і на ЕКГ лікарі побачать інфаркт, то його мають відразу відправити на вищий рівень, до найближчої кластерної чи надкластерної лікарні, де хворий отримає спеціалізовану допомогу», – пояснює очільник департаменту.

Надкластерні, кластерні і загальні лікарні разом з медзакладами первинної медичної допомоги і центром екстреної допомоги та медицини катастроф формуватимуть спроможну мережу медзакладів госпітального округу Львівщини.

А що буде з медзакладми, які не увійдуть у спроможну мережу? Скажімо, є міська лікарня, яка за програмою медичних гарантій не є збитковою, але вона не відповідає базовому переліку напрямків і не входить у спроможну мережу.

«У постанові чітко не написано, що цей заклад не буде контрактувати з НСЗУ. Буде низка закладів, які не увійдуть у спроможну мережу, але вони будуть відповідати вимогам пакетів, вони будуть контрактувати з НСЗУ і будуть далі працювати», – каже Орест Чемерис.

Утім, на Львівщині, за словами очільника департаменту, є низка медзакладів, які працюють у півсили. У них не має достатньої кількості пацієнтів, це неспроможні заклади, але держава впродовж трьох років давала їм фінанси на зарплату. Торік дофінансування отримували 22 медзаклади.

«Це був для них, так би мовити, перехідний період, впродовж якого ці заклади мали переорієнтуватися, визначитися, як їм розвиватися далі. Частина закладів цим скористалася, і вони стали фінансовоспроможними і ефективними, а дехто думав, що їх дофінансовуватимуть й надалі. У 2023 році державного дофінансування для них вже не буде», – каже Орест Чемерис.

Чи будуть такі лікарні закривати? Орест Чемерис каже, що кожний медзаклад має свого власника, і лише він вирішує, що з конкретним медзакладом робити: як його розвивати, реорганізувати чи закрити.

«У постанові чітко сказано, яка структура закладів має бути, що заклад має бути спроможний, який відсоток від надходжень коштів має скеровуватися на заробітну плату. Якщо заклад отримав кошти від НСЗУ і 100% скерував на зарплату, виникає питання, як виконується програма медичних гарантій? Якщо всі кошти пішли на зарплату, то це означає, що пацієнт отримує список і все необхідне – ліки, шприц тощо – купує в аптеці сам. А так не має бути. З отриманих від НСЗУ коштів частина коштів має іти на закупівлю медикаментів і на розвиток медзакладу», – пояснює Орест Чемерис.

На пацієнта, за його слова, ці зміни не вплинуть, вони лише наблизять до нього високоспеціалізовану допомогу, але він і надалі буде вільний у виборі спеціаліста, у якого хоче лікуватися. Пацієнт, у якого є та чи інша проблема зі здоров’ям, каже очільник департаменту, звертається до сімейного лікаря і отримує скерування на консультацію до вузького спеціаліста: кардіолога, невропатолога, онколога тощо. І він має право з цим скерування звертатися до спеціаліста будь-якого закладу, і не лише на Львівщині, а й в Україні.

Джерело: zaxid.net

Схожі повідомлення

Троє грабіжників напали на перехожого поблизу Головного залізничного вокзалу у Львові і, завдавши побоїв, пограбували

admin3

Поліцейські притягнули до відповідальності власницю алабаїв, які кидалися на людей та інших собак у Дрогобичі

admin3

«Привіт, позич мені гроші»: поліцейські Львівщини радять, як не стати жертвою шахраїв, які зламують сторінки в соцмережах

admin3

Фонд Порошенка профінансує відбудову Музею Шухевича, знищеного російським “шахедом”

admin3

8-річний хлопчик на санчатах загинув під колесами “швидкої”

admin2

Оперативна інформація станом на 06.00 год. 23 лютого 2023 року щодо російського вторгнення

admin3

Залишити коментар